Знайди десять відмінностей

Після подій на Майдані, у Криму, а також i на сході країни для значної частини українців перелік вимог до кандидата у президенти суттєво змінився. Якщо у 2010 році під час президентської кампанії громадяни вірили гаслам «почую кожного», «покращення вже сьогодні», «вона працює» тощо, а головне — їх таки розважали політичні баталії, які кандидати розігрували щотижня на рейтингових політичних шоу, то останні 5 місяців вилікували виборця і від надмірної довірливості, і від легковажності. Для більшості тих, хто пройшов нелегкий шлях революції, лозунги, програми і реклама вже не впливають на вибір.

«Сьогодні українці обиратимуть не програми, а особистість, якій довірятимуть. Людину, в якої слова не розходитимуться з діями. Якщо ж аналізувати, то всі ці програми кандидатів майже ідентичні й мало чим відрізняються одна від одної», — говорить політолог Володимир Небоженко.

Для прикладу ми обрали «кандидатський мінімум» від Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Сергія Тігіпка та Михайла Добкіна. Політологи мають рацію: програми Тимошенко і Порошенка й справді майже ідентичні, а от обіцянки Сергія Тігіпка та Михайла Добкіна таки містять певні відмінності.

У програмі Порошенка і Тимошенко акцентуються перевибори до Верховної Ради до кінця 2014 року, безвізовий режим з ЄС протягом першого року президентства плюс переговори про повноцінне членство України в Європейському Союзі до кінця президентських повноважень.

У них же говориться про єдину державну мову — українську, децентралізацію влади, створення суспільного телебачення, збереження парламентсько-президентської форми правління, збереження прав нацменшин. Усе це перелік тих завдань, які кандидати ставлять перед собою задля реалізації.

Натомість Добкін та Тігіпко в один голос виступають за введення другої державної мови, децентралізацію, економічний розвиток та реформування правоохоронної системи. Щодо інших питань — існують різкі відмінності.

Візьмемо для прикладу Крим. Тимошенко і Порошенко у своїх програмах ледь не першим положенням обіцяють повернути півострів до складу України. Колишній «регіонал» Сергій Тігіпко завуалював це питання, не називаючи конкретних територій. У його програмі йдеться про те, що потрібно розробити план відновлення територіальної цілісності країни в дотеперішніх кордонах.

А от Михайло Добкін і словом не обмовився про Крим, у його програмі таких положень узагалі немає. Політолог Костянтин Матвієнко пояснює це тим, що Партія регіонів зайняла проросійську позицію, тож заявити про Крим як про українську територію — означає йти врозріз із планами Кремля. Проте очевидно, що така ситуація аж ніяк не хвилює «регіоналів». «На сьогодні Партія регіонів уже не загальноукраїнська партія, а винятково партія східної України, саме тому вони так різко змінили свій курс щодо євроінтеграції», — коментує Матвієнко.

Цікавим залишається і питання щодо курсу Сергія Тігіпка. У своїй програмі він зазначив, що Україна не повинна ставати ані членом Митного союзу, ані входити до ЄС. Проте, ще перебуваючи у лавах Партії регіонів, Тігіпко виступав одним із ініціаторів європейської позиції України. У сьогоднішній програмі Тігіпка про міжнародну співпрацю говориться так: «Україні необхідно сформувати жорстку та самостійну зовнішню політику і припинити безглузді пошуки зарубіжних покровителів».

Певні зміни у політичному курсі політолог Юлія Тищенко пояснює тим, що між кандидатами триватиме дуже жорстока боротьба : «Змагатимуться Добкін з Тігіпком не за президентське крісло, а за вплив на Сході. Той, хто набере більшу кількість голосів, і матиме вплив у тих регіонах. А приз важливий, тому зараз ці кандидати і намагаються зробити все, щоб не втратити набуте».

До речі, Михайло Добкін у положенні своєї програми зазначив, що він як кандидат від «Партії регіонів» робитиме все, щоб Україна стала членом Митного союзу, і в майбутньому бачить Україну в позаблоковому статусі. Також у його положеннях є пункти щодо боротьби з бандитизмом та неофашизмом, чого у програмах Тимошенко і Порошенка немає.

У свою чергу, і Юлія Тимошенко, і Петро Порошенко, і Сергій Тігіпко говорять про економічну співпрацю з Росією, але не більше. Проте Юлія Володимирівна уточнює, що співпрацювати буде лише з непутінською Росією.

Питання люстрації як для Добкіна, так і для Тігіпка на сьогодні неактуальні. У своїх програмах вони не згадують про це. На відміну від Порошенка з Тимошенко, які прописали і пообіцяли, що зроблять усе, щоб люструвати всіх суддів, прокурорів та працівників міліції, які видавали неправомірні рішення.

Хай там як, а залишається загроза, що жоден із кандидатів так і не втілить свої обіцянки у життя. Політолог, керівник Інституту української політики Кость Бондаренко заявляє, що обов’язково треба брати до уваги ту ситуацію, у якій перебуває країна: «Якщо в країні почнеться війна, то питання повернення Криму або ж другої державної мови будуть неактуальними. У такій нестабільній ситуації треба відштовхуватись від теперішніх подій, а не від слів, які говорять політики».