Є, напевно, свій символізм у тому, що цьогорічні вибори столичного голови збiгаються з Днем Києва. Після семи років мовчання громада нарешті матиме змогу висловити власну позицію. Та ще й у «свій» день, котрий тепер знаменуватиметься не лише традиційним святковим «променадом», а й початком змін. Тож головне зараз — не проґавити шанс на ці зміни.
Згідно з планом міського виборчкому, наразі ще триває висунення кандидатів на посаду мера, а також — у депутати Київради. Минулої п’ятниці партконференція київського осередку Європейської партії України висунула своїх претендетів. У мери від Європейської партії йтиме її лідер Микола Катеринчук, сформовано також i списки кандидатів по багатомандатних та одномандатних виборчих округах.
На партконференцію делегати зібралися у незвичному місці. Збори проходили під відкритим небом, біля пам’ятника Магдебурзькому праву. Всі знають цей пам’ятний знак на схилах Дніпра — споруджений ще у 1802-му й один iз найстаріших у Києві. Система ж правових взаємовідносин, до якої цей знак апелює, закладалася у ще більш давні роки — на початку XIII століття. Саме тоді європейські міста почали жити за принципами самоврядування, зробивши виборною посаду війта, котрого доти призначав місцевий феодал.
Проте, аналізуючи теперішні реалії Києва, не можна сказати, що ми остаточно «покінчили» з раннім середньовіччям. Все так само «феодал» (читай: керівник держави) призначає главу КМДА, в чиїх руках знаходяться дійсні важелі впливу, котрі не дістаються меру. Що стосується останнього, то формально його крісло є виборним, але де-факто «ключі від міста» вручають не тій персоні, яку бажає бачити градоначальником переважна більшість киян.
Причина такої ситуації полягає в однотурових виборах, де дуже часто все вирішує сумнозвісна «гречка». Як каже з цього приводу Микола Катеринчук, «дехто вельми зацікавлений у консервації системи, коли киянин народжується, йде до школи, потім — до армії, потім своїх власних дітей ставить на ноги — а мер у місті все той самий...».
Щоб поламати подібну практику, варто запровадити вибори міського голови у два тури, переконаний лідер Європейської партії. Як депутат Верховної Ради, Катеринчук не раз виступав з відповідною законодавчою ініціативою. Але деструктивна позиція деяких фракцій та парламентаріїв завадила її втіленню у життя. Головним же принципом програми, з якою Микола Катеринчук йде у мери, є побудова по-справжньому ефективного самоуправління.
Виступаючи на партконференції, Микола Дмитрович ще раз наголосив на цьому пункті. «Формально кияни мають право розпоряджатися бюджетом міста, впливати на все, що відбувається у столиці. Але насправді це право не працює. Необхідно якомога швидше відновити принципи місцевого самоврядування у столиці, щоб територіальна громада Києва мала можливість самостійно вирішувати свої проблеми...
Владу в місті потрібно децентралізувати. Мають бути створені будинкові, вуличні, квартальні та районні комітети, у яких розв’язуватимуть усі нагальні питання. Починаючи від ремонту під’їздів та благоустрою територій i закінчуючи освітленням вулиць, вивезенням сміття, охороною будинків тощо. І на свою діяльність ці комітети мають отримувати фінансування з місцевого бюджету», — зазначив Катеринчук.
Відтак наступним пунктом його програми є повернення бюджету Києва місту. Кандидат у мери переконаний, що слід покінчити з невиправданою фінансовою традицією, коли кошти, зароблені столицею, йдуть спочатку до державної скарбниці, а звідти частина їх повертається на потреби Києва. Треба внести зміни до Бюджетного кодексу, аби припинити ці недолугі «мандри».
Третя пропозиція від Катеринчука полягає у скасуванні посади голови Київської міської державної адміністрації. «У столиці склалася юридична колізія: містом керує одночасно і обрана особа, і призначений Президентом виконавець. Такого немає в жодному місті світу. Настав час і Києву позбутися цього. Посада голови міськадміністрації має бути скасована. А містом має керувати мер, обраний киянами та наділений повноваженнями міською громадою», — каже він.
Четвертий пункт передвиборчої програми Миколи Катеринчука — збереження історичного центру Києва. П’ятий — повернення місту статусу «зеленої столиці». Бездарне і злочинне господарювання останніх років призвело до того, що знищено не лише екологію Києва, а і його особливий шарм, неповторний архітертурний вигляд, який зберігся подекуди лише на старовинних поштівках.
Також у планах кандидата — розв’язання транспортних проблем, залучення до управління містом найкращих європейських фахівців та винесення за межі центру міста державних інституцій. Що й казати, багатокілометрові затори стали малоприємною візиткою Києва. Щоранку півміста стоїть у «корках», появу яких стимулює як відсутність обладнаних паркувальних місць, так і скупчення офіційних установ на правому березі Дніпра.
Вирішення багатьох проблем Києва назріло давно і вимагає невідкладного втручання команди обізнаних, фахових та відданих місту людей. «На підмогу» Катеринчуку Європейська партія делегує кандидатів до Київради, аби майбутній мер мав на кого спертися, реалізуючи задуми та протидіючи корупції, вкоріненій в усіх органах міської влади.
«УМ» раніше вже повідомляла, що, згідно з соцопитуваннями групи «Рейтинг», Микола Катеринчук є найпопулярнішим серед киян претендентом на посаду столичного голови.