Президент на рік?

«Я все думав, чому Кличко так легко здався? Вкласти такі гроші у кампанію, мати такий рейтинг і відступити?.. Зараз, може, й був би Президентом... А у них, виявляється, була таємна зброя — ось подадуть запит до Конституційного Суду, Суд прийме відповідне рішення. А потім ЦВК визнає когось переможцем, але ненадовго... Хід, що й казати, вельми цікавий. Це вже не політтехнології якісь, а спражня велика гра: закрити перспективу тим, хто зараз виходить на президентське крісло», — цим монологом політолог Віктор Небоженко відкоментував новину щодо подання до КСУ, яке надійшло від низки депутатів. Парламентарії цікавилися: коли мають відбутися наступні президентські вибори? У 2019 році, тобто через 5 років після цьогорічних? Чи у 2015-му, як це й має бути згідно з Конституцією України?

Під згаданим вище запитом до КСУ стоїть підпис 101 парламентарiя. Ініціатива звернення походить від депутата фракції «УДАР» Валерія Карпунцова, при цьому серед підписантів — чимало його колег. І як повідомляє агентство «Інтерфакс» iз посиланням на прес-службу КСУ, роз’яснити плутанину з датами вимагає й сам очільник фракції Віталій Кличко. Якщо говорити сухою юридичною мовою, то депутати просять КСУ «надати офіційне тлумачення положень частин першої, п’ятої статті 103 Конституції України в системному зв’язку з положеннями пункту 16 розділу ХV «Перехідні положення» Основного закону». Відповідно до статті 103 Конституції, Президента України обирають терміном на п’ять років, і чергові вибори відбуваються останньої неділі березня п’ятого року його повноважень. «Перехідні положення» Конституції — після відновлення у дії редакції 1996 року — уточнюють конкретну дату виборів: березень 2015-го.

Дана схема народним обранцям цілком зрозуміла. Але як бути, якщо внаслідок народної революції та скидання режиму Януковича сталися, щонайменше, дві дуже важливі події? По-перше, Верховна Рада повернула в дію Конституцію 2004 року, яка розширює повноваження парламенту та уряду і звужує повноваження Президента. А по-друге, та ж таки Верховна Рада призначила дострокові вибори глави держави на 25 травня 2014-го. Про це у «Перехідних положеннях» Конституції 1996 року, відновленої вiдповiдно до рішення КСУ у 2010-му, нічого не говориться. «Цього рішення вже немає, але норма про проведення виборів Президента в березні 2015 року залишилася. Тобто не кореспондуються між собою ці дві норми», — коментує один з авторів подання — Валерій Карпунцов.

Те, що депутат має рацію, не підлягає сумнівам. Протиріччя між редакціями Конституції мають місце. У вирі подій лютого-березня поточного року про цю колізію, напевно, просто забули. Або ж зробили вигляд, що забули. Наразі депутат Карпунцов висловлює сподівання, що КСУ розвіє всі його сумніви і дасть чітку відповідь на це питання. І от тоді (тільки Карпунцов цього не каже) й почнеться найцікавіше. Припустимо, КСУ роз’яснить, що чергові президентські вибори мають відбутися в березні 2015-го. Це означатиме, що нині українці обиратимуть собі каліфа на годину, чи то пак главу держави терміном на 10 місяців. «Зараз такий рідкісний в історії України проміжок часу, коли Конституційний Суд не перебуває ні під чиїм контролем. Тож він зобов’язаний слідувати букві закону. А «об’єктивним» Суд стане вже після перемоги Президента. Кого б ним не обрали», — зазначає Небоженко.

Він же віддає належне й спритності лідера «УДАРу» та його команди. Інша річ, як виглядає ця спритність в очах найближчих партнерів. «Це спроба представників «УДАРу» обманути Порошенка і зламати домовленості щодо того, що Кличко не йде на вибори, а замість нього балотується Порошенко. Тепер же, коли Порошенко переконаний у тому, що перепонів для нього нема, депутати Кличка подають до суду, аби оскаржити п’ятирічку переможця. Через рік Кличко автоматично знов стає кандидатом. І, таким чином, нічого не втрачає. Порошенку ж уже пізно реагувати на подібні кроки — що він зараз може зробити?..».

Робити й справді нічого. Теоретично можна припустити, що КСУ буде затягувати ухвалення вердикту. Аж до того часу, поки не мине березень 2015-го. Але навряд чи йому це вдасться. Тому що не тільки Кличко, який так шляхетно поступився місцем Порошенку і який нині закликає свій електорат підтримати Петра Олексійовича, зацікавлений у тому, аби президентська кампанія почалася знову. Юлія Тимошенко, яка, згідно з останніми соцопитуваннями, виграє перший тур разом iз Порошенком, але поступається йому в другому, також не відмовиться вдруге вступити у боротьбу. Тож ситуація з поданням до КСУ виходить і цікава, й інтригуюча. І вельми показова, як для звичаїв та методів, котрі є типовими для українському політикуму.