Сергій Тігіпко: Країну об’єднає економіка

«Настав час для кроків назустріч»

— Пане Сергію, як ви оцінюєте ефективність перемовин між південним сходом та центральною владою?

— Рівень переговорів слід підняти. При цьому перемовником має бути Голова Верховної Ради — очільник практично єдиного легітимного органу, до якого ні в кого немає претензій.

— Сьогодні реально знайти особу, яка дійсно представлятиме інтереси регіонів, а не буде пішаком Кремля та Путіна, на кшталт «народних губернаторів» тощо?

— Якби ми говорили про реальне розширення Кабміну та парламентської коаліції за рахунок людей, що представлятимуть південь та схід, то таких людей знайти можна. Такі люди є — було б бажання у влади їх залучити до процесу.

— Перед початком переговорів потрібні якісь антитерористичні дії? Чи все-таки спочатку слід розмовляти, а вже потім діяти?

— Давайте проаналізуємо, що було зроблено... Були вимоги півдня та сходу, при цьому мало говорилось про сепаратизм, більше — про федералізацію. І коли я питав, що означає для людей це поняття, ніхто не мав на увазі під федералізацією від’єднання від України — всі говорили про єдину країну. Але при цьому мали на увазі додаткову економічну автономію, ширші повноваження при вирішенні соціальних питань, питань культури, мовної політики. Спитайте про це мера Луцька чи Львова — вони вам також скажуть, що хочуть більше повноважень для вирішення питань, які хвилюють людей... Але як ми їм відповіли? Двічі висували ультиматум, почали антитерористичну операцію, виступив Прем’єр-міністр і Голова Верховної Ради, і це все. Я вважаю, що настав час робити кроки назустріч, тому вніс законопроект щодо місцевого референдуму. З його допомогою можна вирішити питання мови, а можна обговорити й складніші речі. Зробивши кроки назустріч, треба визначити, хто не вписується у цей процес. Це — радикали, причому як з одного, так і з іншого боку. От з ними треба говорити якраз мовою сили.

— Щодо місцевих референдумів, тут у нас є негативний досвід Криму. Чи не буде й надалі загрози сепаратистських дій?

— З цим нема проблем — в законі чітко прописано, які питання можуть обговорюватися на місцевих референдумах. Питання відділення територій на референдум виносити не можна.

— Референдум — це дійсно вимога простого люду (зокрема російськомовного) чи маніпуляції політиків?

— Якби не було економічних та соціальних проблем, якби не скорочувались робочі місця, не зростало безробіття і не знижувалась соціальна планка, на ідеологічні проблеми ніхто б не звертав увагу. Але як тільки загострюється соціальна ситуація і ми йдемо до виборів, ці питання підігріваються з усіх боків. Не можна казати, що це роблять винятково росіяни. Люди дійсно накручені. Але хто підігрів ситуацію — зараз уже не важливо. Якщо ми розумні, то маємо робити перші кроки.

«Проблема не в людях, а в політиках, яких турбує винятково їхній рейтинг»

— Зазвичай, якщо йдеться про місцеве самоврядування, мають на увазі політичні та соціальні питання. А як щодо економіки? Нові підходи до регіональної політики можуть стабілізувати ситуацію? Якщо так, то за рахунок чого?

— По-перше, при більшій економічній самостійності можна буде зламати наявні корупційні схеми, які з’єднували регіони з центром. По-друге, місцева рада зможе без втручання центру виділяти кошти на те, що справді необхідне людям, самостійно вирішувати питання благоустрою, освіти, медицини.

— Якщо ми збільшимо місцеві повноваження, що робити з дотаційними регіонами?

— Є чимало прикладів, коли не тільки депресивні регіони, а й депресивні країни ставали лідерами, в тому числі й світовими. Тут усе вирішують розум, освіта, чесна влада. У мене була змістовна розмова з людьми, які захопили в Луганську приміщення СБУ. У них один iз пунктів вимог — єдина країна, другий — федералізація. Я запитав: «Як це?». «Ми хочемо міняти владу, розпоряджатися своїми грошима». А потім я ставлю їм те саме запитання, яке ви ставите мені. Про депресивні регіони. На що мені відповідають, що потрібно створити загальноукраїнський фонд, за допомогою якого більш «багаті» області підтримуватимуть інші. Люди набагато розумніші і патріотичніші, ніж нам здається. Проблеми не в них, а в політиках, які мають більш високий рейтинг на заході, аніж на сході, а відтак говорять те, що хочуть чути там.

— Зараз кажуть, що ті, хто не зумів зберегти свою владу при Януковичі, намагаються відстояти бодай свої вотчини. Є вірогідність того, що ми зіграємо на руку місцевим елітам, чи ні?

— Коли ми збільшимо повноваження регіонам, місцеві князьки там керувати не зможуть. Я додав би до переліку вимог ще й прямі вибори «губернаторів». А Президентові слід залишити право звільняти «губернатора», якщо він бодай слово скаже про сепаратизм або заохочуватиме корупціонерів. Я свого часу розмовляв iз Бальцеровичем — у Польщі теж боялися робити те саме. Але минув рік чи два, і поляки визнали свою реформу найефективнішою для Польщі.

«В цивілізованому світі держава підлаштовується під потреби людини, а не ламає її»

— Ваш прогноз iз приводу мовного питання?

— Я днями був у Запоріжжі і розмовляв там iз людьми. Місто російськомовне, й зі мною переважна більшість розмовляла російською. Але я завів розмову про референдум iз питання мови. У мене виникло враження, що східні регіони сьогодні побоялися б виступати за російську мову як другу державну — вони знають, що захід і центр це не сприймуть, тож знов виникне напруження.

— Питання по Криму. Чи можна, не вирішивши його, сідати з Росією за один стіл переговорів?

— Не треба нічого робити, що могло б зашкодити самим кримчанам. Треба давати воду та електроенергію по реальній ціні, по тій, яка вигідна Україні, але не зависокій. Мусимо думати про кримчан і підтримувати їх — так само, як і місцеву татарську громаду. Але питання буде вирішуватися в іншій площині. От запровадимо ми кращі стандарти життя та ринкової економіки, покажемо, що влада у нас більш чесна, захистимо права людини, і тоді, повірте, ставлення докорінно зміниться. А в Росії при її нинішній централізації лишатиметься ще чимало проблем... Подивіться на СРСР — хтось 25 років тому міг мріяти про те, що така махіна розвалиться на шматочки? Нам потрібно думати про ринкову економіку, про підвищення демократії, про права людини (зокрема й мовні). В усьому цивілізованому світі держава підлаштовується під потреби людини, а не ламає її.

— Зараз багато говориться про потребу змін до Конституції. Якби ви були її одноосібним автором, як би ви її написали?

— Я б закріпив у ній передусім ті три моменти, про які ми з вами говорили. Дуже важливо забезпечити права регіонів, потрібні чіткі процедури щодо проведення референдуму та механізму відкликання Президента, депутатів Верховної Ради й депутатів місцевих рад. Тобто необхідно, аби влада була підзвітна людям.

— Останніми подіями Росія буквально підштовхує Україну до НАТО. На вашу думку, нам слід зберігати позаблоковий статус?

— Україні треба займатися своєю обороноздатністю. При цьому нам краще залишатися у позаблоковому статусі, але з дуже сильною та добре стимульованою армією.

— Ваше ставлення до люстрації?

— Те, що зараз розуміють під люстрацією, це маячня. З нинішніх урядовців є лише незначний відсоток тих, хто готовий до роботи. У владі працювало багато чесних людей, а крали одиниці, що сиділи на самій верхівці. Треба дивитись так: крав чи не крав? І — обов’язково — фахівець чи не фахівець?

«Болючі питання треба нарешті вирішити — раз і назавжди»

— Ви оголосили про відродження «Сильної України». Хто ввійде до складу цієї партії?

— Ми зберегли свою команду, тож сильне ядро є. Крім того, до нас приєднаються найпрогресивніші члени Партії регіонів — ті, хто не став миритися з політикою попереднього і теперішнього керівництва регіоналів.

— Ви не жалкуєте, що об’єдналися з Партією регіонів?

— У 2011 році ми об’єднали партії, щоб разом проводити реформи, на які всі чекали 20 років. І багато чого зробили. Але багато що залишилося нереалізованим. Наразі альянс iз Партією регіонів себе вичерпав. Ми розійшлися по принципових засадах. Я пропонував модернізацію на демократичних засадах, кадрове оновлення. Керівництво обрало інший шлях. Як може пропонувати децентралізацію партія, де вся влада сконцентрована у руках керівництва?

— Ви винесли питання з врегулювання конфлікту на сході у свою передвиборчу програму, яку презентували кілька днів тому. Чому?

— Без урегулювання конфлікту на сході, без роззброєння всіх незаконних формувань по всій країні, без врегулювання болючих питань, на яких паразитують політики, займатися головним — відбудовою економіки — неможливо. Ці проблеми — мовне питання, виборність «губернаторів», проведення референдумів — треба вирішити раз і назавжди і більше до них не повертатися. Тоді й приводів до повстань більше не буде.