«Газовий тупик» між Україною та Російською Федерацією, схоже, також не вирішиться без допомоги третейського судді. Сьогодні, втім, може бути зроблено крок у цьому напрямку — у Братиславі має відбутися чотиристороння зустріч між представниками України, Євросоюзу, Словаччини та Росії. Питання у плані дня — єдине: як подолати юридичні, і не тільки, колізії, що виникли у газовій сфері через різке погіршення стосунків між двома державами.
Як відомо, Україна та Росія не можуть дійти згоди щодо визначення справедливої ціни на російське паливо. Після незаконної анексії Криму Москва в односторонньому порядку розірвала так звані харківські угоди та зажадала від Києва платити їй астрономічну суму за свій енергоносій — 485 доларів за тисячу кубометрів. Україна ж наполягає: сума має бути значно меншою. Вчора «Нафтогаз України» надіслав свою цінову пропозицію «Газпрому» — 268,5 долара за тисячу кубів. На час, коли цей номер верстався, відповіді з офісу головного російського газового монополіста ще не надходило. Втім передбачити, якою вона буде, нескладно. Адже 268,5 долара — це рівно стільки, скільки платила Україна за часів Януковича. І ціною «поступки» Москви була суттєва політична складова, аж до цілковитої втрати незалежності держави.
Проте у «газових стосунках» двох країн виникла цікава колізія: Україна бере російський газ для власних потреб, але оплачувати його не може. Адже у цьому ланцюжку «товар—гроші—товар» відсутня головна складова — ціна. «Ми беремо газ на потреби країни. Це приблизно 40—60 млн. тонн, — підтвердив інформацію міністр палива та енергетики Юрій Продан. І додав: — Нині ми чекаємо пропозицій щодо ціни». Така, м’яко кажучи, дивна ситуація викликає певні проблеми. Головна з них — заборгованість.
За словами Юрія Продана, борг України за поставлений газ у 2013 році становить 1,45 млрд. доларів. За лютий 2014 року — 261 млн. доларів, за березень — 550 млн. доларів. Цей борг, ясна річ, не подобається продавцеві. Російська Федерація у підсумку називає суму українського боргу в розмірі 2,2 млрд. доларів. «Газпром» та перші офіційні особи Росії намагаються перекласти провину на нашу сторону і звинувачують Україну — не більше не менше — в крадіжках газу! А офіційні засоби масової інформації рясніють заголовками на кшталт «Україна безкоштовно користується російським газом».
Далі — більше. Наявність боргів, відповідно до двосторонньої угоди 2009 року, підписаної з ініціативи Юлії Тимошенко, формально дозволяє Москві не лише піднімати ціни за свій енергоносій, а й переводити розрахунки між двома країнами на передоплату. Раніше РФ хотіла — також в односторонньому порядку — перевести постачання свого газу на умови передоплати вже з початку травня, але потім вирішила відтермінувати це рішення на середину наступного місяця.
У газовому, як і в інших міжнародних питаннях, Україна намагається знаходити підтримку в міжнародного співтовариства. Позавчора очікувана заява пролунала з вуст американського високопосадовця. Джо Байден у Києві запевнив українських політиків, що США допоможуть Україні відмовитися від російського газу. При цьому віце-президент США підкреслив, що для досягнення енергетичної незалежності потрібно чимало часу. А результат, як відомо, потрібен уже нині. Тож Україна, за словами наших офіційних осіб, намагатиметься діяти методом батога і пряника. Тобто і домовлятися, і готувати позови до європейських судів.
Профільний міністр Юрій Продан навіть прозоро натякнув: для оформлення судових позовів і судового процесу з Росією в європейських судах відсутність заборгованості за газ не є жорсткою умовою. «Для судів ми будемо залучати найкращих європейських юристів, у яких уже були хороші результати, тому однозначно сказати про те, що нам треба погасити заборгованість, не можу. На це дадуть відповідь ті юридичні консультанти, яких будуть залучати. А я думаю, що це буде не один юридичний консультант», — повідомив посадовець.