«Крок-2004»: з творчістю краще, ніж з фінансуванням

      «Крок» є своєрідним винятком з тих правил, за якими розвивається фестивальний рух в Україні. Навіть багатообіцяючий старт та гарні відгуки не забезпечують фестивалям безпроблемного існування й бодай скромної регулярності — романси у виконанні фінансів стали траурними маршами для багатьох цікавих ідей, які так і не змогли заручитися підтримкою свідомих спонсорів. Анімаційному «Кроку» в цьому плані однозначно поталанило. Фестиваль починався у 1989-му, мав статус Всесоюзного і був спочатку сухопутним — тоді святкова хода «заблокувала» рух Хрещатиком на кілька годин. З періодичністю організатори визначалися, тверезо оцінивши ситуацію, — раз на два роки. У 1991-му фестиваль вирушив у своє перше плавання. А з 1998-го до його проведення долучилися російські кінематографісти і «Крок» став фестивалем щорічним. Звісно, цей факт також не вберіг фест від фінансових катаклізмів — Мінкультури України, наприклад, і в цьому році традиційно зволікає з перерахуванням грошей на проведення «Кроку». Хоча й пояснює це досить аргументовано. «Фінансування не залежить стовідсотково від Міністерства культури, — коментує ситуацію керівник департаменту кіно Микола Мазяр. — Але й від Казначейства також, яке обіцяло перевести 150 тисяч гривень ще тиждень тому. У планах Міністерства «Крок» щорічно стоїть окремим рядком. Не хочеться занурюватися у всі тонкощі, але кінофестиваль у Ялті... був профінансований вчасно, тому що починався 31 липня. Він липневий, а до 31 числа всі липневі ліміти прийшли. Це як анекдот, але такою є система фінансування...»

      Не набагато кращою виглядає поки що ситуація й з іншими джерелами фінансування. Мінкультури Росії після реформування розпалося на кілька складових і поки що через різні нюанси юридичного плану «Крок» отримав лише третину виділених коштів і сподівається, що решта грошей — це лише питання часу. Причому найближчого, оскільки старт призначено на післязавтра.

      А от що таке дефіцит творчості — на відміну від грошових знаків у скарбниці! — «Крок» поки що не знає. Як завжди, конкурсній комісії було що дивитися і з чого вибирати. З переглянутих понад півтисячі мультиків честі презентуватися у конкурсній програмі були удостоєні 147 фільмів. Лідерами у цьому списку є Франція (35 картин), Росія (15), США та Великобританія (по 13). Російські аніматори, до речі, висловили бажання презентувати на «Крокові» лише дебютні та студентські мультики й починають цей експеримент уже з цього року.

      Україна, яка завжди славилася своєю школою анімаційного мистецтва, цьогоріч дуже скромно вписала до конкурсної програми всього лише чотири мультики — «Хто» Олександра Жукова, «Казки вулиці Крохмальної» Михайла Кригеля, «1/2» Тетяни Лисенко та «Сніг» Сергія Мельниченка. Причини такого «широкого представлення» відомі — мізерні бюджети вправно трансформуються у шлагбауми, що відрізають шлях до того, аби зафільмувати свою ідею, навіть для найталановитішого студента. Залишається сподіватися, що ми візьмемо якістю, але це, звісно ж, дуже слабка втіха.

      У перервах між конкурсним переглядом організатори планують провести традиційні майстер-класи, заплановані також ретроспективи фільмів Едуарда Назарова, Юрія Норштейна, Станіслава Соколова, а також кращих робіт студентів Вікторіанського коледжу мистецтв та інші. Маршрут пароплава «Георгій Жуков», на якому фестивалитиме «Крок-2004», пройде через Нижній Новгород, Кострому, Углич, Твер і фінішує у Москві 28 серпня. Кияни ж зможуть переглянути програму «Кроку» у грудні в Будинку кіно.