Чеслав Мілош.
У суботу в своєму будинку в Кракові помер у віці 93 років видатний польський поет, есеїст, письменник та публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року Чеслав Мілош, повідомила польська інформагенція ПАП.
Чеслав Мілош народився 30 червня 1911 року в місцевості Шетейняхи в Литві, закінчив вільнюську гімназію
ім. Зигмунта Августа. Він не раз згадував, що в дитинстві мріяв стати натуралістом, бо його найбільшим захопленням був світ птахів. Але в юнацькі роки в результаті негативного ставлення до теорії Дарвіна почав втрачати інтерес до наукового вивчення світу природи, а натомість все більше схилявся до оспівування її в поетичних творах. Свої перші вірші надрукував у студентському часописі Вільнюського університету. Першу поетичну збірку під назвою «Поема про застиглий час» видав 1933 року, а його першим великим успіхом став виданий трьома роками пізніше томик поезій «Три зими».
До війни Мілош працював у редакціях Польського радіо у Вільнюсі та Варшаві. Під час війни та окупації брав участь у підпільному культурному житті польської столиці, навіть видав поетичну збірку «Вірші» під псевдонімом Ян Сируч. Після війни Мілош перебував на дипломатичній роботі: був аташе з культури при посольстві ПНР в Нью-Йорку, а потім секретарем посольства Польщі в Парижі. З огляду на свої антикомуністичні переконання, 1951 року він попросив надати йому політичний притулок у Франції, а 1960 року перебрався до США, де отримав посаду професора слов'янських мов та літератури в Каліфорнійському університеті в Берклі. Починаючи з 1973 року, його поетичні твори почали здобувати міжнародне визнання, коли з'явилася перша збірка, перекладена англійською. 1994 року поет повернувся на батьківщину і поселився в Кракові, де викладав у місцевому університеті. Чеслав Мілош був незаперечним моральним авторитетом Польщі.
За майже 60 років активної творчої праці поет видав друком десятки поетичних збірок, з яких особисто найбільше цінував томик «Світ. Наївні поеми». Він також не раз заявляв, що відчуває найбільший емоційний зв'язок з іншим великим польським поетом Адамом Міцкевичем. Мілош був лауреатом численних поетичних та державних нагород як Польщі, так і своєї другої батьківщини — Литви, та інших країн.
Інша видатна польська поетка і також лауреатка Нобелівської премії з літератури Віслава Шимборська відгукнулася на смерть свого колеги наступними словами: «Чеслав Мілош приєднався до грона наших найвидатніших поетів, серед яких він уже віддавна мав належне йому місце».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
