— Європейські політики багато говорять, але мало роблять. І це сприймається Кремлем як сигнал слабкості. А Путін просувається далі. Він бачить неадекватну реакцію і робить черговий крок... Зараз країни-члени Євросоюзу здійснюють із Росією багато спільних проектів. Це необхідно закрити.
Олександр Лукашенко,
Президент Білорусі
— про те, як слід чинити з олігархами, котрі не визначилися з політичною орієнтацією:
— Я б за добу з ними домовився — або на стовпах би бовталися, або робили б те, що потрібно для єдиної України... Для мене неприйнятно, що зруйнували велику країну, поділили всю країну між кланами, їх п’ять чи шість — Фірташ, Ахметов тощо. Я в даному випадку не їх звинувачую, хоча й вони винні. Їм дозволили це зробити. Вони країну розділили і зараз продовжують свою політику.
(belport.by)
Арсеній Яценюк,
Прем’єр-міністр України
— про той єдиний товар
«на експорт», у виробництві якого лідирує Росія:
— Російське керівництво протягом останніх тижнів мовчить із приводу того, що їхні розвідувально-диверсійні сили разом з місцевими терористами з автомати стріляють і вбивають українських військових і мирних громадян. Здається, в Росії з’явився новий товар на експорт — тероризм. Президент Путін змінив риторику: раніше про «сартіри» розповідав, а тепер підтримує терористів у сусідніх країнах.
(Виступ у Верховній Раді)
Микола Левченко,
депутат від Партії регіонів,
— про те, що вихід Донбасу зі складу України дорівнюватиме самогубству:
— Ми (Партія регіонів) були у глибокому політичному нокдауні і тільки тепер стали на ноги і можемо вести бій. Це означає, по-перше, що слід змусити Київ почути голос абсолютної більшості мирних жителів Донбасу, і, по-друге, вберегти від біди радикально налаштовану меншість. Ми сходимося багато в чому, крім одного — статусу Донбасу. Тим, хто закликає Донбас вийти зі складу України, я хочу відповісти. Це все одно, що вистрибнути з вікна десятого поверху.
(«Українська правда»)
Борис Нємцов,
російський опозиціонер
— про те, скільки відсотків Сталіна містить у собі Путін:
— Путін — не 100-відсотковий Сталін, тобто він узагалі не Сталін, це така комбінація Сталіна і Абрамовича. Він хоче правити, як Сталін, а «балдєть», як Абрамович. Тому ті, хто претендує на його владу, піддаються жорстким репресіям. А ті, хто просто критикують, — тих цькують.
(espreso.tv)