Польща без українців — це Польща з індійцями. Чому Варшава боїться української армії
Польща 15 серпня влаштувала найбільший військовий парад у своїй історії. >>
На момент, коли ми готували цей номер до друку, Верховна Рада України розглядала та приймала закони, так чи інакше дотичні до ситуації в Криму та на сході України. Винятком iз цього переліку стали хіба що зміни до Закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», який полегшив Верховній Раді та Президенту звільнення членів Нацради. Тепер Банкова та ВРУ відправлятимуть у дострокову відставку представників Нацради, призначених за квотою парламенту та Президента, якщо їхня діяльність буде визнана незадовільною.
Розібравшись iз теле- та радіомовниками, депутати ухвалили закон щодо прав осіб, депортованих за національною ознакою («за» — 238 голосів). Законодавчий акт стосувався передусім кримських татар, підкреслили його автори. У ньому визначається коло осіб, які визнаються депортованими, механізм надання статусу депортованої особи, державні гарантії депортованим особам та членам їхнiх сімей, які повернулися в Україну на постійне проживання, та особливості компенсації за вилучене майно тощо. У прикінцевих положеннях цього закону сказано, що він набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
Ще одна законодавча новація — прийняття постанови «Про додаткові заходи для зміцнення обороноздатності України у зв’язку з агресією Російської Федерації». 231 голосом «за» депутати запропонували в.о. Президента відновити призов до Збройних сил України. Причому зробити це слід негайно, вважають депутати. Перехід на контрактну армію поки що не на часі, адже бійці до лав ЗСУ потрібні просто зараз. У згаданій постанові йдеться також про необхідність розширити шкільний курс початкової військової підготовки та відновити роботу військових кафедр при вищих навчальних закладах. Це — побажання Міністерству освіти. А Міноборони натомість мусить розгорнути навчально-тренувальні центри для добровольців, завдання ж Мінфіну — профінансувати всі вищезгадані заходи, вирішили парламентарії.
А тим часом депутат Микола Левченко заявив, що Партія регіонів вважає злочином застосування сили до «протестувальників» на сході України й не буде голосувати в парламенті, доки не будуть виконані її вимоги. Вимоги ж ці збiгаються з резолютивною частиною надзвичайного з’їзду ПР, який у середу проходив у Донецьку. «Народ вимагає референдум», — підкреслив, зокрема, Левченко. Він назвав нинішню владу «гауляйтерами», які завели «німецькі окупаційні порядки». А ще ПР вважає неприпустимими й протизаконними спроби застосування збройних сил для придушення «акцій протесту» на сході України та наполягає на звільненні від покарання осіб, підозрюваних у сепаратизмі, додав Левченко.
Польща 15 серпня влаштувала найбільший військовий парад у своїй історії. >>
На фоні того, як заявляє президент Зеленський, Україна немає чим відбивати балістику, і він цим, схоже, особливо не переймається, очікується ще одна загроза з ерефії. >>
Згідно останніх опитувань, найвищі показники довіри серед українців мають колишній головнокомандувач ЗСУ і нинішній посол у Великій Британії Валерій Залужний і колишній міністр оборони Михайло Федоров. >>
Своїм указом Президент Володимир Зеленський призначив 3 серпня Ігоря Клименка, який кілька років виконував обов'язки міністра внутрішніх справ, секретарем Ради національної безпеки та оборони України. >>
Також він утримається від зустрічей із протестувальниками, які вимагають його поновлення на посаді. >>
Державний секретар США Марко Рубіо заявляє, що Вашингтон докладе нових зусиль, спрямованих на відновлення мирних переговорів і припинення війни між росією та Україною. >>