На Майдані майстриня з Коломиї вчить активістів розписувати писанки, які святитимуть на Великдень у каплиці на Інститутській. (Ольги ЖУК.)
Навіть на Майдані, де досі панує войовничий дух, де чоловіки і дівчата ходять у камуфляжах і готові у будь-яку мить захистити права і гідність України, відчутно передвеликодній настрій. Недалеко від сцени біля намета із написом «Коломия» стоїть стіл із лавами. На найпочеснішому місці сидить жінка у вишитій сорочці. Пані Марія приїхала у Київ iз Музею писанки у Коломиї на запрошення активістів, щоб навчити революціонерів розписувати писанки. Привезла із собою грудку воску, писачки, кілька свічок, різнокольорові фарби у баночках і зразки узорів, які слід наносити на яйце. Навколо неї згуртувалася молодь. Для більшості з них писанкарство — це невідоме досі чародійство. Неповнолітній циган Роман довго розглядає узори, вибирає, що до вподоби і легко намалювати. Тоді бере біле яйце, обтирає його оцтом і починає писати зірку. Майстриня пояснює йому, що зірка або ружа означає сонце і вранішню зорю, а ще незмінний символ любові. Подарувати писанку iз зіркою — це те ж саме що освідчитися у коханні. Роман сміється і продовжує писачком виводити символ любові і щастя. Поруч із ним хлопець, задумавшись, написав тризуб замість запропонованих традиційних узорів. Майстриня схвалила імпровізацію юнака, адже тризуб на писанці — це новий символ України, Майдану і взагалі 2014 року.
Активісти Майдану не просто так розписують писанки. У неділю о 10.00 вони планують піти на Великодню Службу Божу до каплиці на вулиці Інститутській, яку неофіційно перейменували на вулицю Героїв Небесної сотні. Там, біля виходу зі станції метро «Хрещатик», ще наприкінці березня збудовано каплицю, присвячену пам’яті Небесної сотні. На цьому місці 20 лютого від куль снайперів загинула велика кількість протестувальникiв. Збудували її на кошти благодійників, які відмовилися афішувати свої імена. Дерево та інші матеріали для каплиці привезли із Закарпаття. Щонеділі у ній відправляють службу священики всіх православних конфесій, представлених в Україні. У неділю зранку вперше на Майдані посвятять паску. Священики-волонтери кажуть, що тільки після цього у центрі Києва, а відповідно й по всій Україні запанує мир і спокій.
У Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові під Києвом із року в рік на другий день Великодня біля церкви Божої Матері Покрови 1792 року збирається громада та молодь на святу літургію об 11.00. Ближче до обіду дітки з фольклорно-етнографічного гурту «Лісовичок» із села Лісники Києво-Святошинського району Київської області заспівають веснянки та гаївки. Зі словами «Благословіть весну закликати, веснянок співати!» розпочнеться святкова програма: «Ми кривого танцю йдемо, кінця йому не знайдемо…». Вони також покажуть обряд обливання водою, який до цього часу побутує на Західній Україні. Цей обряд пов’язаний із весняним очищенням і несе оздоровлення та додає сили всім, хто цього потребує. Дівчата передражнюють хлопців, які за ними ганяються, щоб полити водою, адже вважається, що і волосся краще ростиме, і здоров’я додасться від чистої джерельної води. Під час забав молодь розбігається в різні боки зі словами: «Будь здорова, як вода, а багата як земля!»
Також фольклорний колектив «Ладоньки» з Києва продемонструє весняні ігри для дітей від двох років. Окрім того, у селі Пирогiв біля церкви відбудеться святковий ярмарок, на якому можна буде придбати писанки, вишиті покрівці до великоднього кошика, образи, народний одяг, керамічний посуд, кошики. Завершиться святкування великодніми іграми та веснянками.
Козацьке селище «Мамаєва Слобода» і собі запрошує всіх неодружених парубків і дівчат долучитися в день Пресвятої Богородиці до веселого гамірливого свята — «Обливного понеділка». Відновлення обряду розпочнеться 21 квітня о 12.00 за участі фольклорного гурту та неодружених козаків і козачок із «Мамаєвої Слободи». Дійство відбуватиметься на вигоні поруч із криницею садиби Титаря.
Організатори заходу пояснюють: «Для майбутнього чистого міцного шлюбу обливання водою у день Богородиці, яка, як відомо, своїм покровительством допомагає з’єднати в міцну сім’ю молоді закохані серця, на козацькій Вкраїні було обов’язковим, бо ж вважалось очисним». Звідти з давніх козацьких часів дійшло до нас веселе прислів’я: «Ще прийде до дівок поливний понеділок».
Львів: гаївки у гаю
У Львові, як ніде в іншому місті, намагаються дотримуватися, відроджувати та берегти українські традиції. Цьогоріч львів’яни та гості міста знову зможуть узяти участь у різноманітних мистецьких та інтерактивних заходах, які відбуватимуться в рамках святкування Великодня у Львові. Традиційним місцем зустрічі родин, близьких та друзів є Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай».
20-21 квітня на Великдень водитимуть кривий танець стежками Шевченківського гаю разом із гуртом автентичної музики «Коралі». На дитячій галявині троїсті музики та пані Надія забавлятимуть дітей гаївками та веснянками. Відвідувачі музею частуватимуться пасками, на галявині біля церкви водитимуть гаївки, біля ватрочки співатимуть українських пісень із гуртом автентичного співу «Родовід». На Співочому полі «Шевченківського гаю» виступатимуть фольклорні танцювальні та вокальні ансамблі, державна заслужена хорова капела України «Трембіта» та Оксана Муха з проектом «Івасюк» та Великодньою програмою.
Бути гарним як писанка
Заняття із розпису писанок не тільки підтримує давні традиції, а й виховує в людині посидючість, акуратність, розвиває вміння до малювання та вводить людину в медитативний заспокійливий стан. Писанкарка, працівник Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Лариса Головня розповідає: «Он мама хлопчиків приводила і каже, вони ж у мене літають, а тут сидять і пишуть. Ми вчимося писати традиційну писанку за малюнками, які передавалися з покоління в покоління. Обов’язково розповідаємо про символіку. Я кажу, що можна і авторську писанку написати, але все ж краще на основі традиційної». Пані Лариса запрошує на майстер-класи з писанкарства, які проходять щовівторка, четверга та суботи в «Музеї Гончара». Взяти участь можуть всі охочі, є гуртові й індивідуальні заняття, матеріали надаються на місці.
У Чистий четвер у Національному заповіднику «Софія Київська» відбулося відкриття «Всеукраїнського фестивалю писанок — 2014». На ньому презентували неповторну всеукраїнську писанкову колекцію та безліч цікавих арт-об’єктів. На відвідувачів у «Софії Київській» чекають майстер-класи та конкурси, частування великодньої паски, виступи вокальних колективів та прекрасна святкова атмосфера.
Міжнародний етнокультурний проект Folk Ukraine напередодні фестивалю провів конкурси: «Народна писанка» у номінаціях «Традиційна» та «Сучасна», «Великодня паска», «Писанка від боса» і «Писанка від зірки». На відкритті були представлені найкращі писанки, дряпанки та крашанки з усіх регіонів України. У конкурсах взяло участь понад 50 міст. Тисячі українців передали до Києва колекції власноруч розписаних писанок та крашанок як символів життя, добра та надії. Оцінити майстерність писанкарів та самому розписати яйце можна до 5 травня у «Софії Київській» на «Всеукраїнському фестивалі писанок — 2014».
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
