Слідчий на заправці

18.04.2014
Слідчий на заправці

Автозаправники заплуталися в принципах цiноутворення мiж об’єктивними причинами та бажанням незаконно збагатитися.

«Каруселі» із національною валютою, які спричинила бездіяльність Національного банку, призвели до жвавого зростання цін у нашій державі. Найоперативніше, як і попереджали експерти, відреагували нафтотрейдери: ціни на пальне в Україні зростали швидко, інтенсивно і напрочуд злагоджено. Відтак через дорогий бензин почали підніматися споживчі ціни. Вартість проїзду у столичних «маршрутках» уже піднялася щонайменше на 50 копійок — 1 гривню. Гірше доводиться тим, хто доїжджає до Києва із приміської зони, тут подорожчання є значно відчутнішим.

Гривня з літра — «нечесний» податок

Ще понад тиждень тому на напрочуд злагоджене підняття цін на автозаправних станціях звернули увагу в Антимонопольному комітеті. Як відомо, ще раніше ця структура не раз виявляла ознаки змови на ринку нафтопродуктів — і штрафувала при цьому учасників на круглі суми. Що, в принципі, і не дивно. Адже, за словами експертів, вітчизняний ринок автомобільного пального — суспензія вкрай непрозора, а фактична відсутність конкуренції з боку вітчизняного виробника робить усі внутрішні процеси ще більш підозрілими.

Нині ж антимонополісти звернули увагу: якщо наприкінці січня нинішнього року ціни на бензин А-95 становили 10,40—11,38 гривнi за літр, то з 7 квітня піднялися до 13,79—14,39 грн. У середньому ж із 30 січня по 8 квітня ціна нафтопродуктів виросла на 29,5%. При цьому на деяких АЗС, що працюють під різними брендами, цінники мінялися одночасно і цифри на них були практично ідентичними. Тож комітет запідозрив: окрім курсу долара, тут має місце зловживання становищем на ринку та узгодженість конкурентної поведінки. «Чесна» вартість літра пального, на думку експертів з Антимонопольного комітету, має бути принаймні на гривню меншою.

Під підозру потрапили компанії «Лукойл Україна», «ОККО Нафтопродукт», «Вог Ретейл», «Альянс Холдинг», «Паралель», «Укрнафта», «Авіас», «Веста Сервіс», «Белл Ойль». Мережам, які запідозрили в обмані клієнтів, дали 10 днів, аби ті внесли необхідні корективи у свої цінники. В іншому випадку їм пообіцяли дуже великі неприємності, що мають цілком конкретний грошовий еквівалент. Термін ультиматуму від держави завершується вже цими пасхальними вихідними. Чи налякаються автозаправники і чи почнуть знижувати вартість пального, ми побачимо вже упродовж чи одразу після свят.

Утiм позиція головних гравців «бензинового» ринку показує: вони не надто перелякані погрозами Антимонопольного комітету. Під час цих самих десяти днів, що їм дали на роздуми, власники АЗС, навпаки, піднімали ціни на свій товар. У своє виправдання вони можуть закинути: здорожчання бензину відбувалося паралельно до зниження курсу національної валюти.

Логіка у цьому, звичайно є. Але впадає у вічі й досить цікава залежність: під час подорожчання долара трейдери працювали напрочуд оперативно — вони піднімали ціну на свій продукт щодня, а іноді й двічі на день. Нині ж, коли національна валюта відіграла своє недавнє різке падіння, автозаправники чомусь не поспішають так само швидко реагувати на ці курсові зміни. Скажімо, вчора національна валюта укріпилася щодо долара майже на одну гривню. Проте на вартості нафтопродуктів це не позначилося жодним чином!

У своїх коментарях трейдери пояснюють таку дивну нееластичність ціноутворення так: якщо долар чи вартість нафти на світовому ринку подешевшала, то вони змушені будуть ще певний час тримати стару, тобто високу, ціну — поки не продадуть старі запаси товару, закуплені за вищими цінами. А на питання: «Чому ж вони різко піднімають ціни при подорожчанні долара/вартості нафти, якщо впродовж певного часу ще можуть продавати запаси, зроблені за нижчими цінами?» — відповіді зазвичай не надходить. А це означає, що тут і справді існує непочатий край роботи для Антимонопольного комітету, який — за зразком своїх європейських чи американських колег — мав би бути значно зубастішим.

Маленький штрих — незаконний прибуток нафтотрейдерів унаслідок картельної змови, замаскованої під пристосування до валютних проблем, може становити сотні мільйонів гривень. Отриманих із наших кишень і, як кажуть, на порожньому місці.

Від 14 до 16...

Учора вартість бензину на українських автозаправних станціях була рекордною. Так, бензин А-92 коштував від 14,29 гривнi за літр (на БРСМ-нафті) до 15,69 гривнi. При цьому найвища ціна — один в один — була зафіксована одразу в кількох операторів ринку — «Вог», «Альянс» (заправки «Шелл»), «ОККО», «Сокар». Кілька компаній підняли ціну на цю марку пального на 20 копійок, рекордне здорожчання — на 40 копійок — за даними дослідження консалтингової групи «А-95», допустили у ТНК і «Формулі рітейл».

Найвища на вчорашній день ціна на найпопулярніший серед водіїв А-95 становила 16,09 гривнi за літр. На перехід чергового психологічного бар’єру — цього разу на позначці «16 гривень» — зважилися лише на «Шеллі». Низка компаній застигла біля цієї планки: так, за 15,99 гривнi це пальне продавали «Вог», «ОККО», «Сокар». «Веста сервіс» оцінив цей бензин у 15,90 гривнi. Найсильніше здорожчання за добу — на 30 копійок — допустили ТНК, «Укрнафта» і «Формула рітейл». «Укрнафта», утiм, продає свій бензин марки А-95 за однією з найнижчих цін — 14,60 гривнi. Найнижчою ж — 14,54 гривнi — є його ціна на «БРСМ-нафті». І лише на копійку дорожче коштує він на заправках «Альфа-Нафти».

Якісніший бензин А-95+ має чи не найбільшу «вилку» в цінах — і визначається вона насамперед країною-виробником. Найдорожче його можна придбати — за 16,59 гривень — на «Шеллі». Одразу кілька компаній вирішили, що найкраще ціна такого бензину виглядає у написанні «16,39». Саме так оцінили поліпшений дев’яносто п’ятий на заправках «Вог», «ОККО» та «Сокар». Найдешевше ж він коштує на «Укрнафті» — «всього» 14,80. Притому що за добу «Укрнафта» підняла варість цієї марки пального одразу на 30 копійок.

Не відстає у темпах подорожчання і дизельне пальне. Ціновий пік — 15,09 гривнi — на «Шеллі». Решта компаній не дозволили собі переступити п’ятнадцятигривневий рубіж. Три великi гравці ринку — «Сокар» , «ОККО» і «Вог» — дружно зупинилися на психологічній позначці 14,99 гривнi. Решта ж продає трохи дорожче, ніж 14 гривень. Найнижчою експерти зафіксували ціну на заправках «БРСМ-нафти» — 14,34 гривні, і лише трохи дорожче — 14,40 дизель коштував на «Альфа-Нафті».

Справжнім шоком для «альтернативщиків» — водіїв, які переобладнали свої авто на скраплений газ — стало подорожчання їхнього пального за позначку «7 гривень». І тут, як кажуть аналітики, — вже чиста корупція. Адже правила гри на ринку скрапленого газу відрізняються від тих, за якими працюють власники традиційних АЗС. І його ціна могла би бути суттєво нижчою. Всі ми пам’ятаємо, що, наприклад, минулого літа ціна ЛПГ упала нижче 5 гривень за літр, навіть до 4,6 гривнi за літр. Але згодом її швидко підігнали до «правильних» 6,50: зазвичай вартість «альтернативи» у нас становить 50—60% від ціни бензину. І якщо газ починає дешевшати, його ціну швидко встановлюють на потрібному комусь рівні. І тут — поле для діяльності не тільки АМКУ. Отже, найпопулярніша ціна газу — на брендових заправках учора була 7,19 гривнi: на «БРСМ», «КЛО», «Шелл». «Вог» і «ОККО» продають його за 7,28. «Добра» «Укрнафта» реалізує скраплене пальне за найнижчою нині ціною — 6,90. Утiм приблизно стільки ж коштує газ на звичайних, небрендових заправках — при цьому якість його там може бути зовсім не нижчою, ніж на «брендах».

ТЕНДЕНЦІЇ

У кращому разі — 13,50

Ціна нафтопродуктів у нашій державі має знизитися після відновлення кредитування України з боку Міжнародного валютного фонду. «Коли наша держава отримає цей кредит, тобто «живі» гроші ввійдуть у Нацбанк, стабілізується національна валюта, то, відповідно, «відкотяться» назад і ціни на автозаправних станціях», — каже член спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

За словами експерта, позначка, до якої має знизитися ціна пального, залежатиме насамперед від курсу гривні. «Ми ж бачили: коли долар коштував 10,50 — літр бензину обходився водіям у 13,50—14 гривень, — каже Корольчук. — Ось приблизно таку ціну й варто очікувати». Через той факт, що понад 80% палива у нас — імпорт, знецінення гривні дуже сильно впливає на ціну бензину. Таким чином, нині українці спостерігають дивне явище: ціна сирої нафти на світових біржах знижується, а цінники на автозаправних станціях у нашій державі, навпаки, демонструють усе вищі цифри.

Складніша ситуація з дизелем. «Там підняли вартість акцизу — із 40 до 100 євро на тонну — і це, відповідно, ще більше здорожчило ціну пального, — коментує експерт.

 

І ХТО БИ ПОДУМАВ!

На заправку... в Україну

Вітчизняний бензин, а разом iз ним і решта товарів — є дорогими тільки для українців. І все через катастрофічне падіння курсу національної валюти! Шоп-тури із сусідніх Польщі та Словаччини за останній час стали масовим явищем. Наші західні сусіди зізнаються: їм вигідно заправляти в Україні свої автівки, а також купувати сигарети і спиртне. Різниця на літрі пального у нас та у Польщі становить близько 5—7 гривень.

 

ДО РЕЧІ

«Південний потік» обмілів

Наймасштабніший, найпретензійніший і найдорожчий проект російського газового монополіста компанії «Газпром» — «Південний потік» — потрапив під санкції Європи через агресивні дії Росії щодо нашої держави. Вчора Європарламент ухвалив резолюцію, яка стверджує: цей газогін не має бути добудований, а країни ЄС мають використовувати й інші, окрім російських, джерела надходження енергоносіїв.

Найоперативніше на рішення Європарламенту відреагувала Болгарія. Вчора у цій країні — день у день із оприлюдненням рішення парламенту об’єднаної Європи — демонтували труби газогону, які були закладені там у жовтні минулого року. Тоді за участю представників «Газпрому», преси було зроблено перший зварювальний шов на трубопроводі. Початок масштабних робіт у цій балканській державі було заплановано на 2015 рік, але цим планам, судячи з усього, збутися не дадуть. Перші «символічні» труби болгари вже відвезли на склад тимчасового зберігання. Подальша ж участь цієї та інших держав у спільному російсько-європейському проекті, у який наш північний сусід вклав уже чималі гроші, залежатиме від рішення Брюсселя.