Не золотий тренер

Футбольна історія не знає прикладів «суміщення» в одній особі мегазіркового футболіста та не менш успішного тренера. Не став винятком із цього постулату й Олег Блохін. Найкращий футболіст планети 1975 року, володар двох Кубків володарів Кубків (1975, 1986) та Суперкубка УЄФА (1975) на тренерській ниві навіть близько не зміг досягти чогось подібного.

Відставка «Короля»

Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс сподівався, що в Олега Володимировича щось вийде з його рідним клубом, утім півтора року тренерських потуг нічого хорошого не принесли. Минулий сезон «Динамо» Блохіна завершило на третій позиції, що стало найгіршим результатом «біло-синіх» за всі роки незалежності. Програвши ж позавчора «Шахтарю» на НСК «Олімпійський» (0:2), динамівці опинилися в ситуації, що не гарантує їм на фініші сезону навіть потрапляння до призової трійки.

Відтак рішення Ігоря Суркіса відправити Блохіна у відставку одразу після програшу «гірникам» стало цілком очікуваним. «У мене два слова. Мені передали, що узгоджено мою відставку... Я йду у відставку. Решту запитань ставте президенту», — таким невеселим вийшло прощання Олега Володимировича з динамівським клубом.

Згідно з повідомленням, розміщеним на офіційному сайті «Динамо», Олега Блохіна звільнено з посади головного тренера за незадовільні результати. Клубні статистики наголосили, що під орудою Блохіна «біло-сині» встановили клубний антирекорд, сім разів програвши опонентам у рамках ПЛ iз різницею в два м’ячі й більше. Для порівняння — під орудою Валерія Лобановського динамівці лише одного разу в ЧУ поступилися своєму опоненту з великою різницею.

До кінця сезону «біло-синіми» керуватиме Сергій Ребров, який до цього був асистентом Олега Володимировича. Що ж до наступників Блохіна, то в українському футбольному середовищі лунають прізвища наставника «Чорноморця» Романа Григорчука, екс-очільника «Металіста» та національної збірної Мирона Маркевича. Хоча, знаючи Ігоря Суркіса як оборонця динамівських традицій, не виключено, що «біло-синіх» знову очолить хтось із колишніх динамівців. Можливо, навіть Ребров, був би результат.

І якщо у чемпіонаті, як висловився капітан «гірників» Даріо Срна, у киян шансів немає, то, за словами Олега Гусєва, «Динамо» «потрібно зібратися й виграти Кубок України».

Прикметно, що в разі виходу до фіналу КУ, швидше за все, столичних футболістів там знову чекатиме гра з «Шахтарем», який позавчора без проблем розібрався з динамівцями.

Україна — понад усе

«Пора вже почати вигравати у «Шахтаря», — заявив напередодні українського «класико» Олег Блохін. На жаль, так просто, як це видавалося тренеру, вирішити складне для київських футболістів завдання неможливо. За допомогою лише одних закликів, спонукань та підбадьорювань проблематично переграти чемпіона останніх чотирьох національних першостей, який не планує заздалегідь складати повноваження.

Власне, за півтора року роботи Блохіна на чолі «Динамо» у його команди так і не з’явилося свого ігрового малюнка, без якого годі було розраховувати на масштабні досягнення. У позавчорашній грі проти «гірників» проявилися головні проблеми нинішнього «Динамо» — асинхронізм та незіграність. Іншими словами, у середу ввечері майже 60 тисяч уболівальників не побачили на полі єдиної команди, ансамблю однодумців. По суті, проти зіграного роками «Шахтаря» діяло 11 окремих футболістів, одягнених у біло-синю форму з динамівською емблемою.

На думку експертів, перед стартом нинішнього сезону «Динамо» зробило чемпіонські придбання — Мбокані, Ленс, Беланда, Тремулінас, Драгович. Проте Блохіну так і не вдалося розкрити потенціал цих виконавців, які навряд чи надовго затримаються в Києві. Цікаво, що не принесли користі своєму клубу у звітному матчі й донецькі новачки. У стартовому складі позавчорашнього матчу Мірча Луческу не випустив жодного футболіста, придбаного в минуле міжсезоння. Грали лише перевірені бійці, хто вже не перший рік вірою й правдою «служить» «Шахтарю».

Невипадково ж героєм матчу став віце-капітан команди, донецький бразилець-«довгожитель» Луїс Адріано, який, скориставшись грубими помилками динамівського захисту, двічі засмутив свого колишнього одноклубника Олександра Рибку.

Щодо динамівської гри, то футболу як такого колектив Блохіна не продемонстрував. По суті доля матчу була вирішена в перші 35 хвилин, після чого вболівальникам можна було розходитися по домівках.

Утім столичні шанувальники футболу до фінального свистка залишалися на своїх місцях. Упродовж усiєї гри не полишало відчуття, що для них результат українського «класико» мав другорядне значення. «Україна — понад усе!» — не раз лунало у середу ввечері на НСК «Олімпійський». Хоча хітом вечора, слід визнати, стала простенька пісня-кричалка про Путіна, яку час від часу затягували динамівські «ультрас».