Збережіть гривню або йдіть у відставку!

Свого часу частина парламентаріїв ультимативно вимагала відставки глави Нацбанку Володимира Стельмаха — через коливання курсу долара, який Стельмах у 2009–му намагався втримати на позначці у 8 гривень. Фракція БЮТ вустами заступника голови Андрія Портнова висунула умову: або звільнення Стельмаха, або початок імпічменту для Президента Ющенка. Нині курс долара стрибнув так, як і не снилося п’ять років тому. Проте ніхто не ставить питання про відповідальність уряду Арсенія Яценюка та персонально глави Нацбанку Степана Кубіва, який продовжує просити у населення «терпіння та підтримки».

Терпіння і підтримка нині котируються так само високо, як і американський долар, який уже здолав відмітку в 13 гривень. Слідом за доларом «підтягнулись» й ціни на всі імпортні товари, зокрема на ліки — в соцмережах уже описують сцени розпачу, який охоплює в аптеках українських пенсіонерів. Природно, що зростає в ціні й паливо (за останні дні бензин подорожчав на 8%), а це створює проблеми не тільки автолюбителям, а й селянам, що готуються до посівної й — одночасно — до підвищених витрат на солярку. Як справедливо зазначають експерти, «ціни ніколи не йдуть назад», тож якщо уряду й вдасться стабілізувати гривню, це не позначиться позитивно на рівні життя пересічного українця. Тим паче, що його зарплата рідко коли йде вперед, тобто в ногу зі здорожчанням.

«Я дуже впевнено дивлюся у наше майбутнє. Часи тяжкі, але й ці часи минуть», — переконував у п’ятницю Прем’єр Яценюк, анонсуючи впродовж двох тижнів прихід в Україну допомоги від МВФ. Обсяг фінансування, про який йтиметься на зустрічі урядовців iз кредиторами, обчислюється 14—18 мільярдами доларів, а проте Україна вже зараз є другим (після Румунії) найбільшим боржником МВФ. У 2010–му Міжнародний валютний фонд затвердив програму stand by, згідно з якою до Києва мали надійти 15,5 мільярда доларів, але згодом — через те, що Україна відмовилась підвищувати тарифи на енергоносії для населення, — фінансування було скорочене. На сьогоднішній день ми винні МВФ понад 12 мільярдів доларів, але продовжуємо позичати ще.

При цьому золотовалютні резерви Національного банку, як ми пам’ятаємо, скоротилися до 15 мільярдів доларів. І хоч основну провину за плачевний стан економіки несе, звичайно, влада Януковича, нинішні її наступники припускаються помилок, які складно зрозуміти й ще складніше пробачити (тим паче коли постає питання — чи навмисно урядовці допускають прикрі промахи, чи роблять це через власну недалекоглядність). Один iз промовистих прикладів — робота з банками. Як заявив міністр МВС Арсен Аваков ще місяць тому, на прицілі у правоохоронців знаходиться близько 50 банків–«мийок» (фінустанов, де відмивали кошти), й на ці «рудименти попередньої системи» чекає «жорстке та остаточне» нищення.

Банківські перевірки такого роду можуть мати два наслідки: у кращому (для вкладників!) випадку каральні заходи завершуються ув’язненням керівництва банку, яке відмивало державні кошти. Гірший варіант: оголошення банку банкрутом. І хоч пізніше список установ, які Аваков збирався перевіряти на причетність до нечесних оборудок «Сім’ї», скоротився до 40 позицій, вкладників це не втішило. Тим паче що українці звикли не надто довіряти банкам, які мають властивість раз по раз «згоряти» разом iз довіреними їм коштами. Наслідком операції Авакова стало передусім виймання депозитів — українці зняли з рахунків близько 100 мільярдів гривень. Дарма, що ще наприкінці лютого Кубів обіцяв не вводити жодних обмежень доступу населення до гривневих вкладів. Навчений гірким досвідом обиватель не повірив таким запевненням, а всі подальші події, мабуть, лише переконали його у правильності прийнятого рішення.

Що мав би робити у даній ситуації уряд? Не здійнювати непродуманих кроків та всіма силами утримувати гривню від девальвації. Власне, останнє є прямим обов’язком Нацбанку України та його глави. У разі неспроможності виконувати подібну місію відповідальні особи мусять подати у відставку. Поки що, як бачимо, не відбувається ані першого, ані другого — гривню не укріплюють і про жодне гучне звільнення наразі не чути. Наслідком ситуації може стати те, що довготерпіння українців, до якого апелює Яценюк та Кубів, «девальвує» так само, як і національна валюта. І тоді постане ще один Майдан — цього разу соціальний. А там i до зриву президентських виборів буде рукою подати. Чи не цього, бува, й добиваються теперішні владці?