Ханський палац у Бахчисараї підготували до включення до списку спадщини ЮНЕСКО. Росія завадила.
І все–таки доля всміхнулася музейникам. Україна отримала підтримку ЮНЕСКО в питанні захисту її культурних цінностей у зв’язку з анексією Криму. Про це повідомив міністр культури Євген Нищук після зустрічі з генеральним секретарем ЮНЕСКО в Парижі Шайо.
«Я зустрівся з (генсеком ЮНЕСКО) Іриною Боковий, яка з розумінням поставилася до стурбованості українського уряду щодо захисту культурних цінностей та пам’яток у Криму. Ми також отримали її підтримку відповідно до мандата ЮНЕСКО в частині прийняття нею резолюцій щодо захисту українських культурних цінностей та готовності до посередництва цієї організації у вирішенні проблемних питань між Україною і Російською Федерацією», — заявив Нищук.
Міністр додав, що генсек ЮНЕСКО приїде до Києва 22–23 квітня для обговорення питань захисту в Україні пам’яток всесвітньої спадщини.
Нагадаємо, Міністерство культури займається вирішенням питання на законодавчому рівні з повернення в Україну експонатів кримських музеїв. Уже найближчим часом Мінкульт спільно з Радою Європи, Євросоюзом і ЮНЕСКО мають намір розробити програму управління культурою в умовах кризи — на окупованих територіях.
Раніше Нищук заявляв, що «Мінкультури продовжує постійний моніторинг стану пам’яток і музеїв у Криму. Наразі не було сигналів про загрози і, за повідомленнями наших працівників, ситуація залишається спокійною. Утім багато комунікацій порушено, але Крим залишається частиною України, і до наших пріоритетів належить безпека розташованих тут культурних об’єктів та культурних цінностей».
Також міністр наголосив, що, зважаючи на ситуацію, яка виникла в Криму, на розгляд уряду внесено зміни до ряду відповідних документів щодо переміщення та повернення в Україну культурних цінностей. «Раніше було так: музей чи заповідник iз дозволу Міністерства культури України надає свої експонати за кордон, але залишає за собою право вирішувати, як і коли музейні предмети повертатимуться до музею. В даному випадку ця постанова передбачає, що саме Мінкультури має визначати, куди будуть повертатися культурні цінності після закордонних виставок. Адже це не просто справа музейного працівника. Це національна безпека культурних надбань української держави», — підкреслив Євген Нищук.
Нищук повідомив, що звернувся до Ради Європи з ініціативою провести експертні зустрічі з кризових питань. І вже найближчим часом Рада Європи планує надіслати моніторингові місії у Крим iз метою оцінки ситуації та стану пам’яток і — в разі можливості — інвентаризації рухомої і нерухомої спадщини Криму. «Ми проконсультувалися з музейниками Грузії щодо їх досвіду збереження пам’яток на окупаційній територій. Вони вважають, що одним iз небагатьох знарядь контролю за станом пам’яток на окупованих територіях є залучення міжнародних місій».
Наприкінці березня депутат Верховної Ради Володимир Ар’єв почав бити на сполох — картини пензля Івана Айвазовського з музею Феодосії вивозяться в «Ермітаж». У прес–службі Державної ради РК заспокоїли, мовляв, ці відомості не відповідають дійсності. У той же час у картинній галереї імені Айвазовського, де розташована найбільша у світі колекція полотен Айвазовського — 417 робіт, заявили, що всі твори мистецтва — на місці. За словами директора Феодосійської картинної галереї Тетяни Гайдук, не тільки передача, але навіть переміщення музейних експонатів галереї не передбачено. «Всі картини розташовані на своїх місцях. Колекцію, передану Іваном Айвазовським у дар своєму рідному місту, нікуди вивозити не планують», — зазначила вона.
У музеї підкреслили, що колекції картин Айвазовського є в державному Російському музеї та у Третьяковській картинній галереї. Колекція картин «Ермітажу» має дещо інший формат і профіль.
Та Ар’єв наполягає на своєму. Каже, що інформацію про підготовку до викрадення картин він отримав від музейників iз Криму. За його словами, музейникам наказали готувати реєстри картин та пакувати їх для відправлення. «Музейники бояться говорити публічно. Дуже бояться. Вони кажуть, що ми навіть не уявляємо, що там коїться», — розповів депутат. Чи правда те, що музейники бояться, з їхніх слів важко сказати. Тепер єдина надія на міжнародну місію.
А тим часом в Амстердамі до 28 травня триватиме виставка «Крим. Золотий острів у Чорному морі», де експонуються роботи з чотирьох кримських музеїв. За словами міністра закордонних справ України Андрія Дещиці, виставка повернеться в Україну, а не в Крим.
Дещиця підкреслив, що виставка є надбанням України і по завершенню терміну експонування вона має повернутися в Україну. Про це він розмовляв iз міністром закордонних справ Нідерландів, і вони вкотре підтвердили», що артефакти, в тому числі і скіфське золото, будуть доставлені на материк.
Виставка «Крим. Золотий острів у Чорному морі» почала подорож по містах Європи в липні минулого року. Після анексії Криму спеціальний представник президента РФ iз міжнародного культурного співробітництва Михайло Швидкой наполягав на тому, що кримські скарби повинні повернутися в музеї Криму.
«Оскільки Крим став частиною іншої держави, то тут виникає питання юридичне, на яке ми будемо шукати відповідь», — цитує Швидкого РІА «Новости». На його думку, «це не буде таким уже простим і безболісним процесом, але впевнений, що розумні юридичні норми візьмуть гору».
Для Лесі в Ялті загроз нема
Музей Лесі Українки в Ялті — один із чотирьох українських музеїв, присвячених великій поетесі українського народу. Садиби–музеї, в яких мешкала Леся Українка, є в Києві, Новоград–Волинському, Колодяжному, що на Волині. Серед них наймолодший — Ялтинський музей. Як зазначається на сайті музею: «Три роки з прожитих поетесою 42 припадає на Крим, з них два вона провела в Ялті. Тисячу днів і ночей її серце билось в унісон iз прибоєм Чорного моря. Тут народжувалися твори, у яких зупинялися кримські миттєвості, щоб зберегтись в обіймах слова Лесі Українки на віки — «Кримські спогади», «Кримські відгуки», «Над морем», «Кассандра» та ін.»
Коли «УМ» намагалася зв’язатися з Музеєм Лесі Українки в Ялті, жоден із зазначених номерів телефонів на сайті не відповідав. Також на сайті немає новин, що зараз відбувається в музеї. Однак прес–служба міської ради Ялти спростувала чутки про закриття культурного закладу.
За словами директора музею Ольги Ткачук, у ЗМІ поширилася інформація про закриття установи, однак вона не відповідає дійсності. «Музей Лесі Українки входить на правах відділу до складу Ялтинського історико–літературного музею. І я відповідально заявляю, що поширена через ЗМІ інформація про можливе закриття Музею Лесі Українки в Ялті є недостовірною і необґрунтованою», — підкреслила вона.
У даний час музей продовжує роботу в штатному режимі, і передумов для закриття або перепрофілювання відділу немає.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
