У п’ятницю надвечір лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош провів свою першу — як кандидат у президенти — прес–конференцію. Подія викликала ажіотаж: досі «живого» Яроша бачило небагато медійників, бо якраз на піку популярності очільник радикального крила Майдану вдався до обмежень своєї публічності. «Я даю масові інтерв’ю західним ЗМІ. Буває, по п’ять на день. Намагаюсь розвінчувати міфи, створені путінською пропагандою», — скаже він пізніше. Невідомо, чи стоять у черзі «на Яроша» європейські мас–медіа, а от їхнiм українським колегам довелося–таки поштовхатися на вході до УНІАНу та всередині агенції.
У вступному слові кандидат у президенти представив очікуваний набір тез — від боротьби з корупцією до повернення Криму. У міні–викладі передвиборчої програми увагу привернули обіцянки легалізувати продаж зброї, зменшити оподаткування та запровадити суд присяжних (норма щодо якого вже давно закладена у чинному законодавстві). Відтак Ярош відповів на запитання журналістів, зокрема й про «розборки» зі стріляниною — на кшталт тiєї, котра сталася минулого тижня в ресторані «Мафія» і де були помічені бійці «ПС». «Ми розуміємо, що збираємо не янголів iз німбом та крилами. Ми збираємо живих людей, активних людей, які не завжди поділяють наші методи боротьби. Анархія та отаманщина — це дуже погано», — підкреслив Ярош.
Він також зазначив, що під час подій на Майдані структурні підрозділи «Правого сектору» «виникали як гриби після дощу» і їх складно було контролювати. «Вони часто робили неподобні справи, наприклад, на Львівщині», — зізнався лідер «ПС». Але й запевнив присутніх: силове крило партії розпущено, належні висновки зроблено. Нині «Правий сектор» координує свої дії з Радою Нацбезпеки та оборони, благо, що з головою РНБО — Андрієм Парубієм — у Яроша «дуже дружні стосунки», а знайомі вони ще з 1990–х років. Загалом Дмитро Ярош (якщо судити з його слів) — людина мирна: обіцяє бути союзником усім кандидатам у президенти, якщо тільки «вони стоять на позиціях української національної державності».
«Ми будемо контактувати, підтримувати нормальні стосунки... Передвиборча боротьба «Правого сектору» не базується на принципі «проти». «В боротьбу «проти» ми вступимо, тільки коли проти нас вестимуть якісь брудні ігри», — сказав Ярош. І трохи розповів про партію, лідером якої він є, — «дуже молоду організацію». «Вона існує з листопада минулого року. Ми провели з’їзд партії «Українська національна асамблея», прийняли новий статут, програму, перейменували партію в «Правий сектор», але ще не завершили певні юридичні процедури з перереєстрації нашої організації», — зазначив Ярош. Саме тому, до речі, він і йде на вибори як самовисуванець, а не як кандидат від «Правого сектору».
Хай там як, а до самовисуванця Яроша було й «грошове» питання. Чи то пак репліка здивування, пов’язана з тим, що кандидат у президенти задекларував дохід за минулий рік у сумі... 800 гривень. Виявилося, що це — стипендія його доньки, яку він включив у декларацію. «Якщо це відкинути, то у мене взагалі ніяких легальних доходів не було», — пояснив він. «Мені допомагали друзі, малі, середні підприємці... Це допомога, яку приносили й казали: «Дмитро, займайся тим, чим ти й займаєшся». Я дуже вдячний цим людям», — відзначив лідер «Правого сектору». І додав, що він аж ніяк не є заможною людиною: «Я знаю, що таке виживати на 2–3 тисячі гривень на місяць». Але в тому, що він не мав легальних доходів, Ярош бачить певний плюс: «Не хотілося б платити в «общак» Януковича, щоб підтримувати його режим».
У випадку, якщо Ярош прийде до влади, він збудує країну без «общаків» i, безумовно, — проєвропейськи орієнтовану. Так витікає з його слів, адже зараз очільник «Правого сектору» готує візит до Брюсселя. Щоправда, закордонний паспорт у нього прострочений, та ще й загублений. Та як би там не було, а треба «поспілкуватися з представниками ЄС та пояснити наші позиції», — каже він. Поїздка запланована на кінець квітня, поділився планами Ярош.
ДО РЕЧІ