Мультики «в окулярах»?

04.04.2014
Мультики «в окулярах»?

Дитячий офтальмолог Ольга Котілєвська: «Навантаження на очі зростає, тому ризик короткозорості

Якщо ваша дитина мружиться, дивлячись телевізор, або надто близько підносить до очей книжку, коли читає, — це «дзвінок» про небезпеку. Проблеми із зором, на жаль, не знають вікових обмежень, а навантаження на дитячі очі зростають із кожним роком. Нерідко навіть дошкільнятам уже доводиться носити окуляри. Із якою періодичністю необхідно відвідувати дитячого офтальмолога задля профілактики очних хвороб і що робити, якщо зір уже погіршився? Допомогти розібратися в цих питаннях ми попросили дитячого лікаря–офтальмолога офтальмологічного відділення Київської обласної клінічної лікарні Ольгу Котілєвську.

«Планшети і «мобільники» руйнують зір...»

— Ольго Андріївно, як запобігти порушенню зору в дітей?

— На жаль, однозначного рецепта немає. Нині в більшості дітей стан здоров’я такий, що зір погіршується з кожним роком. Міопія (короткозорість) прогресує. Кількість дітей з такою патологією невпинно зростає. На мою думку, це пов’язано зі збільшенням навантаження на очі. Раніше діти переважно гралися на вулиці, а по телевізору було лише три програми. А зараз — мобільні телефони, планшети, комп’ютери, плюс перевантажена шкільна програма. Ще донедавна діти читали книги, готували реферати, зараз усе це шукають в інтернеті.

Тож, на мою думку, дітям до 3 років краще взагалі не дивитися телевізор. Вони мало розуміють з того, що показують, але очі при цьому напружено працюють. Після 3 років ми рекомендуємо 30–40 хвилин на день — це комп’ютер і телевізор разом узяті.

Є й генетично обумовлені проблеми. Якщо в когось із батьків є короткозорість, то, швидше за все, вона проявиться і в дітей. Ще гірше, якщо на генетичну поломку накладаються згадані шкідливі фактори.

Для збереження зору дуже корисні заняття спортом, насамперед плавання і вправи для хребта, адже діти (особливо школярі) змушені багато часу сидіти. Також корисні всі вправи, що вирівнюють шийний хребець, це покращує кровообіг та кровопостачання голови.

— Як часто дитині треба перевіряти зір? І з якого віку?

— Лікар–офтальмолог може перевірити зір лише в дитини, яка вже розмовляє, — це три і більше років. Але офтальмолог оглядає малюка ще при народженні. Потім лікар дивиться у 3 місяці, в півроку, в рік. Це перевірка рефракції — тобто розширення зіниць, фізичний стан ока, перевірка на вроджені патології, щоб «фізика» ока відповідала віку. До речі, хочу пояснити, що всі дітки народжуються із далекозорістю, і це нормальне явище. З часом маленьке око доростає до нормальних розмірів.

Потім обов’язковий огляд у три роки — перед садочком, і в шість — перед школою. Далі слід один раз на рік перевіряти стан зору дитини. Якщо лікар фіксує проблему, то такі огляди мають відбуватися частіше.

Коли око починає «косити»...

— Якщо проблему виявлено — то що робити? Як лікувати?

— Залежно від того, що виявлено. Якщо це короткозорість слабкого ступеня, не обов’язково відразу вдягати окуляри. Можна спробувати виправити з допомогою вправ для очей, також прописуємо краплі, які впливають на роботу м’язів. При правильному підході гострота зору може зростати. Якщо гострота зору зменшується і короткозорість прогресує, тоді окуляри слід носити постійно.

А при косоокості окуляри також доводиться носити постійно. Це один із важливих моментів лікування цієї вади зору. Косоокість лікується, але все залежить від того, наскільки рано виявлено патологію. Лікування важливо розпочати вчасно. Побачила мама, що із очком не гаразд, стало дивитися вбік — відразу до дитячого офтальмолога. Часто буває так, що до 3 років уже потрібно вдягнути окуляри. Ми не можемо перевірити гостроту зору до 3 років, але по рефракції виявляємо косоокість. Тоді вдягаємо окуляри, закриваємо очко, яке краще бачить, і косоокість із часом минає.

— Що провокує цю ваду зору?

— Причин косоокості багато. Може бути вроджена вада, або травма під час пологів, або генетично закладена слабкість одного з очних м’язів, або різна гострота зору при народженні в очах — і тоді одне око напружується більше і починає «косити».

«Коли долучається спадковий фактор, прогнози робити важко»

— Які методи лікування зору ви використовуєте у вашому відділенні?

— У нас є кабінет плеопто–ортоптичного лікування. Є кабінет електропроцедур, де робимо електрофорез. Застосовуємо всі методики, розроблені в інституті Філатова та Сімферопольському інституті очних хвороб. Це програми, розроблені лікарями–офтальмологами, щоб впливати на покращення гостроти зору.

— Наскільки ефективні такі процедури?

— Усе залежить від діагнозу і стану зору. Лікарі ж — не боги... При короткозорості фізику ока ми змінити не можемо, можемо тільки втримати гостроту зору на якомусь певному етапі. Вчора приходила мама з дівчинкою. У мами прогресуюча короткозорість, її свого часу оперували. І в дівчинки, якій шість років, короткозорість із показником –4. Мама хоче, щоб ми їй зробили операцію. Але ми оперуємо тільки косоокість. А високотехнологічні ексимер–лазерні корекції зору роблять у платних клініках. Ми ж приписали окуляри, призначили вправи. А загалом тут важко щось спрогнозувати, бо долучається спадковий фактор. Дитина маленького віку, а міопія вже середнього ступеня. Тож треба спробувати різні методи, аби міопія в даному випадку не прогресувала.

«Зоровий режим діти не люблять. Але без нього — ніяк»

— Чи існують вікові норми зору?

— Як я вже говорила, в маленьких діток є гіперметропія, тобто далекозорість. Вона поступово зменшується. До шести років око стає еметропічне — нормальних розмірів. А так норма зору для всіх однакова — «одиниця». І так має бути до 40 років. З віком розвивається далекозорість — коли ми вдалину бачимо краще, ніж зблизька.

— Багатьох батьків турбує питання: дитина і телевізор, малюк і комп’ютер... Як знайти «золоту середину»?

— Зоровий режим, хоч як його діти не люблять, має бути. Ми рекомендуємо як у школі, так і вдома дотримуватися такого розпорядку: 30–40 хвилин робимо уроки, 5–10 хвилин відпочиваємо. Але відпочиваємо не біля телевізора чи мобільного телефона, а робимо вправи для очей. Водимо очима вгору–вниз, заплющуємо і розплющуємо очі. Адже очі завжди працюють. Відпочивають вони лише тоді, коли ми дивимось вдалину і не фіксуємо погляд. Якщо людина не читає книжку, а сіла і малює — очі все одно напружені. Перерви бажано робити всім: дітям кожні 30–40 хвилин, дорослим — кожну годину. Не даремно в школі кілька перерв, коли дитина може не тільки відпочити, а й поберегти очі.

Мої діти мають короткозорість, хоча генетичної схильності до міопії немає. Тому я «погана мама» — у мене стоїть пароль на комп’ютері. Мама дозволила — сорок хвилин діти посиділи за комп’ютером. Інакше б одинадцятирічний син, як більшість його ровесників, залюбки дивився б мультики нон–стоп. Донька обурюється, бо вже студентка, але що робити?

Тим, хто працює з комп’ютером, кожні годину–півтори треба відриватися від монітора. Інакше розвивається синдром сухого ока. Треба поморгати, зажмурити очі. Якщо ці вправи робити постійно — вони дійсно допомагають.

Крім того, сидяча робота провокує остеохондроз. Якщо раніше остеохондроз був проблемою літніх людей, то нині вже школярі страждають від неї. Більшість проблем зі здоров’ям, і з зором у тому числі, — від малорухливого способу життя. Наші бабусі і дідусі більше рухалися, працювали на землі і були здоровіші.

ДО РЕЧІ

«... І зарядка для очей»

У деяких азіатських країнах (зокрема в Південній Кореї) короткозорістю страждають вже майже 100% дітей шкільного віку.

Особливе значення має регулярна зарядка для очей, яка може поліпшити гостроту зору. Робити її потрібно регулярно, а включати в себе така зарядка може:

* вертикальний рух очей (вгору–вниз);

* горизонтальний рух (праворуч — ліворуч);

* інтенсивне моргання;

* кругові рухи очей;

* роботу «на відстань». Вона полягає в «перекладанні» погляду з близьких предметів на далекі деталі.

Дуже важливою є правильна поза за столом. Спина повинна бути прямою, а ноги стояти на підлозі. Не забувайте, що відстань від очей до монітора повинна бути не менше 70 см, а до книги — не менше 30 см.