Якщо досі праці Василя Яременка, фігуранта позову проти «Сільських вістей», поданого «Антифашистським комітетом», були об'єктом інтелектуальної дискусiї чи глибокого обурення для різних категорій читачів, то тепер дослідити історичні студії київського професора мають неупереджені експерти. Принаймні на цьому наполягають апелянти. Як уже повідомляла «УМ», слухання у київському Апеляційному суді, де розглядається скарга «Сільських вістей» на рішення суду першої інстанції про припинення випуску газети, останнім часом набули істотного прискорення. На судових засіданнях уже встигли виступити представники сторін. З боку наших колег слово мали народні депутати Юрій Кармазін та Валентина Семенюк, а також завідувач відділом права «Сільських вістей» Олександр Черевко та інші. Задовольнивши клопотання газети, суд викликав як свідка і керівника Харківської іудейської общини Едуарда Ходоса. Лейтмотив усіх виступів був однаковим — шукати ворогів візаві «Сільських вістей» почали не там, де слід. Це ж стосується і проявів антисемітизму, з нав'язуванням яких Яременку та виданню, що репродукувало його твори, «Сільські вісті» рішуче не погоджуються.
Що ж до питання експертизи, то з однією групою висновків суд уже встиг ознайомитися. На замовлення «Антифашистського комітету» праці Яременка «на предмет» антисемітизму досліджувала спеціаліст Науково-дослідного інституту судових експертиз Людмила Фраймович. Висновки, яких вона дійшла, полягали у наступному: так, написані Яременком тексти дійсно містять «ознаки розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі». У цьому, таким чином, думки експерта та судді Шевченківського місцевого суду Ірини Саприкіної, яка винесла «вбивчу» для «Сільських вістей» постанову, збігаються. І водночас різко розходяться з позицією газети, яка наполягає: експерт Фраймович не була об'єктивною. По-перше, тому що витратила на дослідження доробку Яременка всього лише одну добу і, по-друге, тому що обгрунтувала власні твердження всього лише вісьмома реченнями. Наразі «Сільські вісті» подали клопотання з приводу проведення іще однієї комплексної експертизи та вказали суду на низку персоналій як «кандидатів» експертної групи. На даному етапі газета готова оплатити таку експертизу, заявив представник видання нардеп Юрій Кармазін. Але в подальшому відшкодування збитків «вістяни» вимагатимуть від «Антифашистського комітету», додав він.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
