Андрій Магера: Вибори 25 травня не відбудуться тільки якщо Земля злетить з орбіти

«Є сумніви щодо того, чи зможуть пройти президентські вибори на території Автономної Республіки Крим та у місті Севастополі»

— Пане Андрію, чи зможуть наші громадяни проголосувати в Криму?

— Відповідь на це запитання може дати тільки Верховна Рада шляхом прийняття відповідного закону. На моє переконання, в АР Крим не варто створювати окружні та дільничні виборчі комісії. Бо виникатимуть питання щодо того, як і ким це буде зроблено і чи будуть надані комісіям необхідні приміщення, скриньки для голосування та інше обладнання, яке забезпечують місцеві органи влади. Також питання: яким чином будуть забезпечені права довірених осіб кандидатів у президенти та спостерігачів, а також чи зможуть засоби масової інформації належним чином висвітлювати процес виборів? Усе–таки наразі це окуповані території, які дуже відрізняються від решти регіонів України.

— Гаразд, а чи матимуть можливість мешканці цих окупованих територій проголосувати деінде?

— Я вважаю, що така можливість є, але вона існує за межами окупованих територій. Тут, знову–таки, парламенту слід прийняти певне рішення: або надати громадянам можливість голосувати у суміжних регіонах, зокрема у Херсонській області, на спеціально обладнаних дільницях, або дозволити електорату Криму змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Але щоб отримати на це дозвіл, виборцю необхідно звернутися до органу ведення реєстру виборців (а в Криму, як ми розуміємо, це практично нереально).

— А виборець може звернутися, як ви кажете, до «органу ведення реєстру» там, де він хоче чи може проголосувати?

— Так. Але для цього треба прибути за п’ять днів до дня голосування на материкову частину України й отримати такий дозвіл. А потім приїхати ще раз — вже у день голосування. На жаль, іншого механізму на сьогоднішній день нема. Хоча якщо Верховна Рада віднайде альтернативний варіант, вона може його застосувати.

— Але навіть якщо Крим не зможе проголосувати, відсоток виборців там не є настільки великим, щоб поставити легітимність виборів під сумнів?

— Так, неучасть Криму і Севастополя не може ставити під сумнів результати виборів у цілому, але я вважаю, що до вирішення проблеми слід підходити конструктивно і зробити все можливе, аби виборці на окупованих територіях могли проголосувати.

— Депутатів від Криму та Севастополя закликають здати мандати, і один з них — Дейч — вже так і зробив. Не знаю, чи є в цьому сенс iз точки зору політичної доцільності, але поновити склад ВР за рахунок проведення у Криму довиборів буде вже неможливо з тих причин, які ви щойно назвали, чи не так?

— Саме так. Провести проміжні вибори у Криму буде практично нереально. І якщо будуть достроково припинені повноваження тих чи інших депутатів, постане питання виборів у їхніх округах, а розв’язати це питання майже неможливо. Практика закликів до здачі мандатів не ґрунтується абсолютно ні на чому. Україна визнає Крим та Севастополь — як і все міжнародне товариство — своєю суверенною територією, тож підстав для дострокового припинення повноважень депутатів немає жодних.

«У мене є суто егоїстичні причини бажати, щоб кандидатів було не менше 12, бо 12 — це мінімальний склад окружних виборчих комісій»

— Ви, мабуть, вперше стикаєтеся з практикою, коли за тиждень до кінця реєстрації кандидатів у президенти України балотуватися зголосилося лише кілька осіб, й серед них нема жодного топового гравця. Окрім кримського фактору, що ще змушує їх зволікати?

— Мені важко це коментувати, про це краще спитати у політиків. Це, власне, їхнє право. Але я сподіваюсь, що кандидатів буде достатньо для того, аби ми могли створити окружні виборчі комісії. Згідно із законодавством, ЦВК створює окружні комісії за поданням зареєстрованих кандидатів на посаду Президента у кількості однієї особи від кожного кандидата. Тож тут у мене суто егоїстичні причини бажати, щоб таких кандидатів було не менше 12, бо 12 — це мінімальний склад окружних виборчих комісій.

— Але якщо кандидати подаватимуть документи до ЦВК буквально в останній момент — 29–30 березня, то чи не створюватиме це для вас проблем?

— Жодних проблем це не створює. 30 березня — дійсно останній термін, коли ЦВК приймає документи від кандидатів. Відтак нам дається ще 5 днів, аби розглянути заявки та прийняти рішення щодо реєстрації кандидата. Таким чином, не пізніше 4 квітня ми маємо впоратися з завданням.

— Але на сьогодні (розмова відбувалася 26 березня. — Авт.) ЦВК зареєструвала лише одного кандидата — Рената Кузьміна. У зв’язку з чим таке зволікання щодо, приміром, Олега Ляшка? Він уже давно подав документи...

— Він давно висунувся кандидатом, але документів ще не подавав.

— З яких причин кандидату може бути відмовлено в реєстрації?

— Деякі з таких підстав зазначені в Конституції. Якщо громадянин не досяг 35 років, якщо він не має права голосу (це, як правило, психічно хворі люди, право голосу в яких вилучається згідно з рішенням суду), якщо особа не проживала в Україні протягом останніх 10 років (саме в юридичному, а не в фізичному сенсі) і якщо кандидат не володіє державною мовою. Хоча діючий закон про вибори Президента не вказує, яким саме чином визначати, чи володіє особа державною мовою. Звісно, якщо людина заповнила папери російською, румунською чи будь–якою ще мовою, у мене як у члена ЦВК виникатимуть серйозні сумніви в її «профпридатності»...

— Це ви перерахували конституційні вимоги до кандидатів...

— Так. Є ще, приміром, вимога щодо внесення застави у розмірі 2,5 мільйона гривень. Ці кошти вносить суб’єкт, який висунув кандидата: якщо партія — то партія, як самовисуванець — то він це робить особисто. Також кандидат має подати відповідну заяву і декларацію про доходи, заповнену у відповідності до законодавства про боротьбу з корупцією. Обов’язково має бути подана до ЦВК анкета, інші документи плюс виборча програма. Якщо цього всього кандидат не дотримується, це також є підставою для відмови в реєстрації кандидата.

— А на попередніх виборах ви перевіряли кандидатів на знання української мови?

— Фактично — ні. І в мене виникало запитання, коли людина була не здатна двох слів зв’язати по–українськи: а чи відстоїть ЦВК відмову в реєстрації такого кандидата у суді?.. Чому цього немає в законі — мені невідомо. Але я точно знаю, що в багатьох країнах світу кандидати на президентську посаду складають тести на знання мови (і багато хто їх так і не проходить). Наприклад, така практика має місце в Казахстанi — можете поцікавитись цим...

— Так вийшло, що я трiшки поцікавилась виборчим законодавством Італії і дізналась, що там існує так званий «моральний ценз» обмеження загального виборчого права. Йдеться про те, що людині може бути відмовлено в участі у виборах, якщо вона помічена у «негідних вчинках». Як ви гадаєте, чи не варто було б запровадити подібне й в Україні?

— Можливо, й варто, але лише за умови внесення змін до Конституції. Тобто це треба винести на дуже високий рівень. Бо якщо просто включити таку норму у виборче законодавство, це суперечитиме конституційній нормі. І Конституційний Суд міг би вказати тут на порушення громадянських прав.

«За такої виборчої системи, як зараз, не бачу потреби у проведенні дострокових парламентських виборів»

— Повертаючись до України. На сьогодні немає перешкод для балотування Кличка та Тимошенко? Якщо з першим все більш–менш зрозуміло (питання його постійного проживання в іноземній державі знято), то як бути з Тимошенко? Чи дає їй непогашена судимість можливість висувати свою кандидатуру в президенти України?

— Відповім як особа, що розглядатиме документи, подані до ЦВК: на даний момент мені не відомо про будь–які підстави, що могли б перешкодити цим двом особам балотуватися.

— Зрозуміло. Тоді давайте поговоримо про фінансування перегонів. ЦВК має достатньо грошей для проведення виборів?

— На даний момент нам виділено з держбюджету близько 2 мільярдів гривень. Але складнішим є питання їхнього фізичного надходження, проте будемо сподіватися, що їх буде достатньо. Хоча фактично гроші знадобляться після створення окружних виборчих комісій — саме тоді мають надійти кошти на заробітню плату членам комісій і на видатки задля здійсненнями ними своїх обов’язків — відряджень тощо.

— А якщо невдовзі після президентської кампанії розпочнеться ще й парламентська — бюджет це витримає? Питання не зовсім за адресою, тому переформулюю так: проведення дострокових виборів Ради — це реально?

— Ситуація з бюджетом, звісно, далеко не найкраща. Все залежатиме і від стану державної скарбниці, і від конституційних підстав. Я не розумію підстав проведення таких виборів за існуючого законодаства. За такої виборчої системи, як зараз, ми отримаємо той самий результат.

— Можливо, систему якраз буде змінено. Адже розмови про необхідність повернення до партійних списків тривають...

— Так, про це йдеться, й з цього приводу є давнішня рекомендація ПАРЄ, яка радить Україні запровадити партійну виборчу систему з відкритими списками, що дасть виборцю можливість голосувати не тільки за партію, а й за певних кандидатів у списках цієї партії.

— На минулих парламентських виборах використовували веб–камери. Чи будуть вони на цих виборах, і якщо ні, то чи йтиметься про якісь інші технічні новації?

— Ні, застосування камер на президентських виборах не передбачено законом. І, до речі, головні видатки при застосуванні таких камер пов’язані не із закупівлею їх самих, а iз забезпеченням каналів зв’язку — оптоволоконних та телефонних ліній. Мобільний, а подекуди й супутниковий зв’язок — надто дороге задоволення.

— Якісь ротації у складі ЦВК матимуть місце?

— Ми фактично тим самим складом, що й до сьогодні, готуємося до проведення президентських виборів. Можливо, деякі мої колеги й залишать роботу в ЦВК, але я зараз не називатиму жодних прізвищ, бо вважаю це некоректним. Принаймні кістяк ЦВК залишиться.

— Оскільки ці вибори несуть особливу функцію — вони покликані легітимізувати революцію і нинішню владу — ви, очевидно, очікуєте рекордну кількість спостерігачів, чи не так?

— Увага до України, безумовно, є. Тільки ОБСЄ планує направити до нас близько тисячі «довгострокових» спостерігачів, які пробудуть у нас близько двох місяців. Плюс очікується «десант» з «короткострокових» емісарів, які прибудуть буквально за кілька днів до виборів.

— Що може зірвати вибори Президента? Надзвичайний стан або...?

— Надзвичайний стан не може бути введений навіть теоретично. В.о. Президента не має права видавати подібний указ, він може запровадити лише військовий стан.

— Якщо й цього не станеться, 25 травня вибори Президента відбудуться?

— Я не бачу жодних юридичних підстав, аби вибори не відбулися. Не сумніваюся, що вони відбудуться. Ну хіба що земля злетить з орбіти...