Швидкогроші хороші

Золотого правила задовольняти свої потреби відповідно до можливостей непорушно дотримуються багато людей. Утiм часом долають спокуси, ще гірше — хвороби чи інші неприємності, і тоді згадуєш про можливість узяти хоча б невеликий кредит у банку. Звичайно, можна попросити в борг у родичів чи сусідів. Але народна мудрість вчить: хочеш нажити собі ворога — позич у друга гроші. У знайомих, по–перше, із грошима не густо. По–друге, з вiдсотками брати — якось не по–товариськи. А повертати копійка в копійку найближчим людям у часи розгулу інфляції — незручно. Тому крокуєш у найближче банківське відділення...

Фото напам’ять iз карткою

Оформити кредитну картку закликають практично всі банки. В Україні на початок року їх — як учасників карточних платіжних систем — було зареєсторвано 143. Хоча починати споживчо–банківські стосунки варто з тими, хто має гарну репутацію і найкращі умови карткового кредитування.

Якщо ви претендуєте на кілька тисяч гривень ліміту, у відділення обраного кредитора маєте, як правило, прихопити лише паспорт та ідентифікаційний код. Якщо розраховуєте на порівняно невелику суму кредиту, швидше за все, вам на слово повірять, яку отримуєте зарплатню і чи володієте нерухомістю або авто. Банківські менеджери без додаткових папірців більше довіряють заміжнім жінкам, які мають дітей, — вважають їх відповідальнішими й організованішими. Складніше доводити власну платоспроможність студентам. Довідка про ваші доходи з печатками, закордонний паспорт або оригінали документів, які підтверджують наявність майна, можуть забезпечити можливість узяти у кредит у банку 20—25 тисяч гривень. Якщо вам оформляють кредитну картку, у більшості випадків менеджер вас iз нею сфотографує.

Приховані нарахування

Бездумно купуватися на обіцянки безпроцентного кредиту до 30—55 днів не варто. Відразу треба прискіпливо розібратися, яку і за яких умов «накрутку» ви платитимете. Апріорі кожному банку вигідно, якщо ви відкриваєте у його відділенні картковий рахунок. Бо — коли ви починаєте ним користуватися — саме через нього проходять додаткові гроші, які до цього крутилися поза його рахунками.

Зрештою, будь–який кредитор хоче мати з пропонованих операцій свої проценти. Тому в написаних рекламних текстах треба шукати дрібні позначки–зірочки, які відсилають до пояснень, скільки додаткових грошей і коли вам треба буде віддавати банку. Наприклад, банк обіцяє, що до 55 днів кредитними коштами можна користуватися безкоштовно. Перший нюанс прихований у формулюванні «до 55 днів». Виявляється, не треба щоразу відраховувати від дня, коли ви кредитною карткою оплатили покупку в магазині, наступні 55. Бо коли уважно прочитаєте всі пояснення банку, з’ясуєте, що в залежності від числа місяця, коли використовуєте кредитні кошти, — щоб не нарахували додаткову доплату — повернути якісь треба уже через 32 дні, а інші — і через 55. Тому що діє загальне правило погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за тим, у якому ви скористалися кредитом. Скажімо, ви розрахувалися кредиткою 1 лютого. Безпроцентний період — до 25 березня. Однак він так само закінчується 25 березня, якщо ви використали кредитні кошти 24 лютого. Щоб не було процентних нарахувань, до 25–го треба повернути на картку суму обох позик.

Ще один нюанс — як правило, банки нараховують комісію на залишок заборгованих коштів, навіть якщо вони підпадають під дію пільгового періоду. Це можуть бути 2,5–4 відсотки. Тобто якщо ви 1 лютого використали кредитних 2 тисячі гривень, то повернути ви їх можете за програмою безпроцентного пільгового періоду до 55 днів — аж до 25 березня. Але з вашого рахунку знімуть 50—80 гривень комісії на залишок заборгованих коштів.

Щоб не проштрафитись

У разі порушення строків погашення заборгованості  банки автоматично вводять штрафні санкції. Наприклад, якщо не склалося вписатися з погашенням кредиту на суму від 100 грн. протягом одного місяця, деякі банки стягують штраф у розмірі 50 грн. Якщо після інформування про заборгованість співробітником контактного центру клієнт погасить першу прострочку упродовж місяця, деякі банки штраф повертають. Якщо ситуація з неповерненням кредиту на суму від 100 грн. повторюється знову протягом другого місяця підряд і більше — щоразу стягуватимуть додаткову штрафну «сотку» гривень. Штрафи клієнтам, що проштрафилися вдруге, не повертає жоден банк. А неспроможність людини планувати свої витрати–прибутки формує її проблемну кредитну репутацію, яка може завадити — якщо буде потрібно — взяти великий кредит.

Будь–якому банку не вигідне виведення готівки зі своєї орбіти. Тому якщо клієнт з кредитної картки хоче зняти паперові купюри, йому також доводиться платити проценти. На кредитні кошти це, як правило, 5 відсотків. Тобто якщо знімаєте 100 грн., ваш борг уже — 105 грн. До речі, якщо на кредитній картці ви зберігаєте власні кошти, то банки пропонують або взагалі їх безпроцентну готівкову видачу або 1–процентну. На власні гроші, якщо у вас такі будуть на кредитній картці, від 100 грн., дуже часто можна ще й одержувати додатковий дохід у розмірі 10–15% річних.

Що робити, щоб не затягувала боргова трясовина? Найперше — запам’ятати, що кредитка банку — це не додаткові гроші, а лише можливість упродовж місяця–півтора наперед використати власні кошти (наприклад, частину зарплати, яку ще не отримали). Якщо не маєте реального додаткового прибутку, взагалі краще утриматися від відкриття кредитного карткового рахунку.

До речі, вигідно мати банківську кредитну картку чоловікові чи дружині, якщо сім’я планує придбати телевізор чи холодильник. Накрутки на побутову техніку, яку магазини пропонують взяти у кредит, помітно вищі від тих, які за місяць–два при розумному використанні двох зарплат і банківської кредитної картки доведеться сплатити банку–власнику кредитного «пластику».

Щоб з розумом витрачати гроші, свої і взяті у борг, — обов’язково наперед треба уважно і прискіпливо порахувати майбутні витрати. І не спокушатися можливістю купити гарні чобітки, нову сукню чи смачний сир тільки тому, що їх можна мати саме зараз за кредитні кошти, протягнувши продавцю не реальні сотні чи навіть десятки гривень, яких немає, а «чудодійну» пластикову картку. Бо така безтурботна «казка» дуже скоро закінчується — через місяць–півтора треба віддавати свої паперові гроші, у найкращому випадку — з невеликою накруткою.