День звільнень

25 березня мало стати у Верховній Раді днем прийняття антикорупційного та люстраційного законодавства. На цьому наполягали вчорашні громадські активісти, які сьогодні стали «чиновниками без портфеля». Тобто без визначеного законом статусу та окресленого обсягу повноважень, як це підкреслював у недавньому інтерв’ю «УМ» голова новоствореної Люстраційної комісії Єгор Соболєв. Однак, як це часто буває, в парламенті все пішло не так, як було заплановано від початку.

Верховна Рада зайнялася кадрами. І з другої спроби (перша набрала лише 197 голосів «за») відправила у відставку в. о. міністра оборони Ігоря Тенюха. Бажання звільнитись Тенюх висловив сам, мотивувавши це перманентною критикою його дій — за своє крісло він не тримається, підкреслив Тенюх. Замість нього ВР призначила на вакантне місце генерал–полковника Михайла Коваля. Відповідну заяву, подану спікером Олександром Турчиновим, підтримав 251 депутат.

Коваль подякував своєму попереднику, зазначивши, що він вірить у Збройні сили України. Одночасно з цим Турчинов винайшов місце радника в.о. Президента для Олександра Кузьмука — колишнього міністра оборони (в часи президентства Леоніда Кучми). Нагадаємо, що 59–річний Кузьмук є колишнім членом фракції ПР.

Цим кадрові пертурбації не обмежились. Позафракційний депутат Ігор Палиця звернувся до в. о. Президента України Олександра Турчинова та Прем’єр–міністра Арсенія Яценюка з закликом звільнити керівника МВС Арсена Авакова. Причина — вбивство активіста «Правого сектору» Сашка Білого (Олександра Музичка), яке було скоєне при спробі його затримання працівниками МВС.

Сюжет зі звільненням Авакова, якому «Правий сектор» уже погрожує помстою, логічного завершення не набув. Зате дався взнаки невеличкий скандал, який мав місце на узгоджувальній раді парламенту в понеділок. Тоді лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко вимагав від Турчинова проведення розширеного засідання РНБО, чим викликав доволі різку й неввічливу відповідь iз боку «в.о.». Симетричною реакцією Кличка стала спроба зініціювати відставку Турчинова — за бездіяльність.

«Російське вторгнення триває, а реакція нашої країни залишається повільною і слабкою. Стратегічні рішення ухвалюють кулуарно, і вони незрозумілі суспільству», — сказав Кличко. Політик відзначив, що Головнокомандуючий має негайно вжити заходів для підвищення обороноздатності та захисту континентальної частини країни. «Для припинення сепаратизму потрібні рішучі дії на місцях. А люди цього не бачать», — додав Кличко.

Саме тому фракція «УДАРу» й наполягала на розширеному форматі нарад, пояснив він понеділковий інцидент. І зажадав відставки Голови Верховної Ради, а ним, нагадаємо, є Олександр Турчинов. Останній не злякався критики Кличка й поставив на голосування постанову про власне відсторонення.

Розрахунок Турчинова виправдав себе: за його відставку проголосували лише двоє — позафракційний депутат Анатолій Гриценко і член фракції «Економічний розвиток» Віталій Барвиненко. Інші ж голосували або проти (77 голосів), або проігнорували цей захід. Турчинов же натомість отримав «вотум довіри».

Повернувшись до запланованих у порядку денному пунктів, парламент проголосував за законопроект, що робить держзакупівлі прозорими. Згідно з ним, державні підприємства зобов’язані розміщувати звіти з приводу здійснених закупівель на веб–порталі уповноваженого органу протягом 3 днів iз моменту здійснення оборудки.

Очікується, що в четвер Рада продовжить економічну тематику, внісши зміни до закону про держбюджет. «Цей тиждень фактично визначить нашу подальшу стратегію, оскільки це пов’язано з переговорами з міжнародними фінансовими інституціями, включаючи Світовий банк, ЄБРР, з урядами Сполучених Штатів та європейських країн», — пояснив необхідність внесення бюджетних правок депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв.