Штурм агітацією та гранатами

У захоплених українських військових частинах у Криму офіцери російського Чорноморського флоту відкрито вербують людей. Принаймні про це розповіли «УМ» виконуючий обов’язки командира Бахчисарайського автобатальйону підполковник Сергій Гундер і заступник командира бригади надводних кораблів ВМСУ в Новоозерному капітан 2–го рангу С. (прізвище попросив не називати через погрози щодо його родини з боку місцевих «дружинників»).

У першому випадку автомобілістів, офіцерів та контрактників, які залишились вірними українській присязі, витіснили геть із території частини козаки за підтримки представників ЧФ. Від них уже призначений і командир частини в званні підполковника.

Прикметно, що в 1997 році автобат дістався Міністерству оборони України в результаті «братського» розподілу майна і військової техніки Чорноморського флоту СРСР — тоді зміна власності проходила цивілізовано, з оформленням відповідних актів. Нині ж його взяли штурмом, що свідчить лише про одне — неприховане бажання тутешніх «гопників»–козаків довести готовність вірнопіддано служити «царю і отєчєству».

Що ж стосується нашої Південної військово–морської бази зі штабом у Новоозерному, то про події в ній працівник Центральної телерадіостудії МО України Влад Волошин написав у «Фейсбуці» так: «Особовому складу військової частини в/ч А2157 було поставлено ультиматум: до 12:00 (четверга) визначитися, чи бажають вони зрадити присязі на вірність Українському народові, чи ні. Опівдні було оголошено загальне шикування на плацу частини. Всім, хто не бажає продовжувати службу в ЗС Російської Федерації, запропонували залишити територію частини, решта повинна була лишитись на плацу. Під час шикування за вказівкою командира частини, капітана 3–го рангу Тихого на плацу залунав Державний гімн України, після нього — музика «Прощання слов’янки». Під цю музику особовий склад у повному складі залишив територію частини, не перейшовши на бік ворога. Слава Україні!»

Цьому передувала неабияка «вербувальна кампанія». Вона розпочалася одразу, щойно проросійські «дружинники» за допомогою бульдозера і «бойового авангарду» — місцевих жінок і дітей — зухвало вдерлися на штабну територію. «Прибулі офіцери ЧФ, — розповів »УМ» офіцер української бази, — запросили весь особовий склад і цивільний склад до спортзалу на бесіду. Відгукнулася приблизно третина людей, здебільшого місцеві молоді офіцери, контрактники, а також ті, в кого тут житло. Але ніхто з них на письмове оформлення контракту (з росіянами) не пішов».

Що стосується кораблів — великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський», «Кіровоград» та ін., то вони віддали швартові і зараз перебувають на рейді озера Донузлав, щоб унеможливити захоплення з берега. «Харчами й водою моряки забезпечені приблизно на два тижні. І очікують лише на одне — вирішення їх долі на найвищому політичному рівні», — розповів офіцер. Заблокованим у Донузлаві українським суднам вийти у відкрите море наразі неможливо, бо росіяни у вузькому перешийку притопили великий протичовновий корабель «Очаков» і рейдовий буксир. Як пояснили «УМ» фахівці, щоб звільнити прохід, потрібно на місці розрізати затоплені судна на окремі фрагменти.

Тим часом, як повідомив «5–й канал», у районі мису Тарханкут і озера Донузлав під українським контролем лишилося чотири з семи кораблів. Три судна ВМС України вчора вранці підняли андріївський прапор ЧФ Росії — це корабель управління «Донбас», рятувальний буксир «Кременець» та протипожежний катер «Борщів».

У тривожному очікуванні і наші морпіхи у Феодосії. Жодного клаптику своєї території окупантам вони не здали, зброю не склали. Командування вчинило у цій ситуації по–людськи: на загальному шикуванні, як розповів «УМ» заступник комбата майор Ростислав Ломтєв, запропонували кожному зробити свій вибір — продовжити служити в ЗС України чи передчасно розірвати контракт і звільнитись у запас. На другий варіант пристали лише матроси і сержанти з місцевих. Жоден офіцер не піддався спокусам, усі офіцери налаштовані лише на одне — передислокацію батальйону у складі, що залишився, на материкову Україну. Звісно ж, зі своїм озброєнням, бронетранспортерами тощо. Проте командування ЧФ наполягає, щоб це військове майно українці залишили у Феодосії. З цього приводу йдуть перемовини начальника Центру військ берегової оборони ВМСУ генерал–майора Ігоря Воронченка і заступника командувача ЧФ з озброєння. Зрозуміло, що все залежатиме від того, які команди переговірникам дадуть у Києві й Москві. «Настрій у нас нормальний, — каже Ростислав. — Нас запевнили, що батальйон будуть виводити».

Особовий склад корвета «Тернопіль», який базується на 15–му причалі Севастопольської бухти, вчора готувався до штурму. Усю ніч довкола корабля розривалися гранати, те саме продовжилося вдень. «Провокують до застосування зброї, — пояснив заступник командира з виховної роботи, капітан 3–го рангу Олександр Сердюк у телефонній розмові з сайтом «Інсайдер». — Бойові ручні гранати — одна з тих речей, яку в прес–релізах завуальовано іменують «психологічними атаками». Але ми тримаємо себе в руках». Із суходолу корабель стережуть «зелені чоловічки» з АК–74, з моря «Славутич» теж заблокований. Росіяни вимагають здатися. Екіпаж корвета звернувся до в. о. Президента Олександра Турчинова та командування з єдиним проханням — не здавати українські кораблі.

Гранати — але світлошумові — минулої ночі проросійські сили застосували і під час штурму військової частини А–4515 біля Севастополя — це на військовому аеродромі «Бельбек». Однак українські військовослужбовці під командуванням полковника Юлія Мамчура застосували зброю й таким чином зупинили спробу невідомих проникнути на територію гарнізону. Нагадаємо, раніше Мамчур зі своєю командою без зброї відбив «Бельбек» у росіян.