«Шоко–класика» у режимі нон–стоп

— Ніно Миколаївно, скажіть, будь–ласка, як і коли виникла ідея створити музичний фестиваль «Шоко–класика»?

— Ще в дитинстві, розглядаючи шлюбні фотографії моїх батьків, я звернула увагу на красу зали, де вони розписувалися. Відтоді завжди хотіла знайти це місце і подивитися своїми очима на його внутрішнє оздоблення. Близько 30 років «Шоколадний будиночок», в якому в 60—80–тi роки розташовувався ЗАГС, був закритий для відвідувань і поступово руйнувався. У 2010 році із сайта «Цікавий Київ» я дізналася, що двері «Шоколадного будиночка» нарешті відкрилися, що в ньому тепер «Дитяча картинна галерея» і дирекція запрошує волонтерів на допомогу — прибирати сміття, мити вікна тощо. Після одного з концертів, просто зі скрипкою, завітала до «Шоколадного будинку». Так сталося, що саме в цей день у гостях у директора — Тетяни Арсеніївни Скирди — був заслужений архітектор України Віталій Сергійович Шкляр, небайдужа людина, яка по суті спасла цей шедевр архітектури, доклала максимум зусиль, щоб присвоїти будинку статус пам’ятки архітектури. Разом піднялися на другий поверх у Білу залу, я взяла скрипку і після перших звуків зрозуміла, що тут прекрасна акустика і можна проводити концерти.

Подивившись на стелю, побачила ліпнину на плафоні центральної люстри — скрипку зі смичком і нотний аркуш — підтвердження того, що тут була музична кімната. Так виникла ідея та бажання допомогти «Шоколадному будиночку», даючи концерти класичної музики силами музичної громади Києва. Поділилася цією думкою з органісткою, заслуженою артисткою України Ольгою Дмитренко. Разом придумали назву фестивалю, макет афіші — це була «Шоколадниця» Ліотара, але з музичним листочком замість підноса з шоколадом. Вирішили, що концерти будуть проходити в певний день тижня, у форматі «музичного салону», як це робилося на початку минулого століття. Важко було знайти рояль — інструмент, без якого неможливо було розпочати концерти. Але коли починаєш добру справу, Бог допомагає. Дякуючи прекрасній людині, реставратору та настроювачу Андрію Юрійовичу Гінсару, в Білій залі з’явився рояль. Ідею проведення фестивалю «Шоко–класика» підтримали провідні митці України. Фактично всі учасники концертів є меценатами, які виступають безкоштовно заради реконструкції цього архітектурного шедевра.

Перші концерти фестивалю «Шоко–класика» відбулися в червні 2010 року. У них брали участь: Ніна Матвієнко з ансамблем давньої музики під керівництвом Костянтина Чечені, заслужені артисти України піаністи Юрій Кот, Ольга Дмитренко, Роман Коляда та Наталя Толпиго, оркестр ARCHI під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Андрієвського, народний артист України бандурист Роман Гриньків iз дружиною Ларисою Дедюх та інші. Музичний фестиваль «Шоко–класика» триває вже протягом чотирьох концертних сезонів, нон–стоп, лише у серпні закритий на канікули.

— Скажіть, хто ще з відомих музикантів брав участь у музичному фестивалі «Шоко–класика»?

— Наш фестиваль підтримали солістка Національної філармонії піаністка Тетяна Андрієвська і професор Національної музичної академії скрипаль та диригент Ігор Андрієвський, скрипалька Мирослава Которович і акордеоніст Роман Юсіпей, піаністка Наталія Мальцева, Маргарита Левицька, солісти Національної академічної хорової капели «Думка». Постійно виступають Вадим Мітряєв (контр–тенор) і Галина Ходаківська (сопрано); цікаві програми робила заслужена артистка України клавесиністка Світлана Шабалтіна. З власної ініціативи у фестивалі беруть участь музиканти з Італії, Німеччини, Швейцарії, Франції, тож його вже можна вважати міжнародним. 6 квітня чекаємо на подружжя з Норвегії, Хаакона та Марту Сміт, чий дует називається «Музичне правосуддя». Вони присвячують свої концерти соціально важливим темам (Голокосту, пам’яті жертв війни тощо) і виступають по всьому світу.

— Яка головна мета музичного фестивалю «Шоко–класика»?

— Як я вже казала, це підтримка «Шоколадного будинку». Хоч в матеріальному плані це, можливо, і невелика допомога (квиток на концерт коштує 30 грн., як і екскурсія), але нові слухачі й відвідувачі народжують нові ідеї та проекти. Коли ми починали фестиваль, навіть найближчі сусіди по вул. Шовковичній не вірили, що «Шоколадний будиночок» відкрито. А зараз важко знайти киянина, який не знає про його існування. Одне з найважливіших завдань фестивалю — залучення молоді до участі у концертах і до теми благодійництва. В Києві, і взагалі в Україні, існує величезний творчий потенціал молодих виконавців. Але місць для реалізації цього потенціалу надзвичайно мало. Частково через невелику кількiсть концертних майданчиків, пристосованих для камерної музики. Малодоступними є і визнані концертні зали, адже за них треба платити оренду. Відсутній, на жаль, менеджмент класичної музики. Не вистачає і професійної доброзичливої критики. З іншого боку, ми зацікавлені в нових слухачах молодого покоління, не упереджених «складністю» класичної музики. Тому наші виконавці самі ведуть концерти, розповідаючи про виконувані твори та висловлюють своє ставлення до них. Хотілось би назвати імена, які несуть традиції наших виконавських шкіл в Україні та за її межами і є учасниками фестивалю. Це піаністи Марія Пухлянко, Анна Федорова, Костянтин Товстуха, Лідія Ночовська, Дмитро Чоні, Арсен Яковенко, Денис Яворський, Марія та Олександра Народицькі, Варвара та Софія Турта, Марія Алесандрова; скрипалі Орест Смовж, Катерина Бойчук, Анна Асєєва, Тетяна Андрієвська, Андрій Павлов, Кирило Бондар, Янжима Морозова, віолончелісти Юлія Білоусова та Андрій Александров; вокалісти Олена Шиналь, Діана Маслєннікова, Олег Чорнощоков, Михайло Гуменний–Петрівський, Олена Гончарук, Світлана Коваленко, Вікторія Заболоцька, Марина Зубкова.

— «Шоко–класика» — фестиваль класичної музики. Чи виконується сучасна академічна музика під час концертів?

— Так. У рамках фестивалю з успіхом пройшов концерт «Творча майстерня Михайла Шуха», присвячений 60–річчю композитора, в різних концертах звучали твори Станковича, Сильвестрова, Скорика, Щербакова, Алексійчук, Яковчука, Іщенка. Плануємо запрошувати на «Творчі майстерні» молодих українських композиторів.

— Які цікаві проекти відбуваються в рамках музичного фестивалю «Шоко–класика»?

— Вже склалися певні теми концертів, серед інших: «Портрети композиторів», «Музичні династії Києва», «Живопис і музика», цикл «Видатні кияни», присвячений Городецькому, Ніколаєву, Сікорському, Некрасову. Незабаром — вечір, присвячений відомому меценату Терещенку. Підготувати та провести такі виконавсько–історичні екскурси допомагає музикознавець Вікторія Гогенко.

У музичного фестивалю «Шоко–класика» є свої постійні відвідувачі. Один із них, літній чоловік із хворим серцем, каже, що почувається краще після наших концертів.