На другий день війни

20.03.2014
На другий день війни

Мiнiстр Ігор Тенюх сiв на лiтак iз почуттям дружби до кримчан. Але не знайшов розумiння. (Юрiя САПОЖНІКОВА.)

Крим фактично втрачено, російські війська масово обступили весь український кордон по периметру, на півострові пролилася перша кров, а доля наших військових у де–юре автономній республіці залишається досить туманною. Але найгірше, що нова влада, схоже, не зовсім уявляє, як треба поводитися у такій ситуації.

Чартер до Сімферополя

«Насамперед я хотів би, аби уряд вшанував пам’ять загиблого українського військовослужбовця вчора в Автономній Республіці Крим», — на обличчі Арсенія Яценюка, який відкривав учорашнє засідання уряду, чітко помітні сліди втоми. «Сьогодні в нас інтенсивний порядок денний», — заявляє він, проте традиційне вступне слово виголошує ґрунтовно, старанно розставляючи крапки над «і».

Щотижневе засідання уряду — за стилем поведінки, заклопотаними обличчями — нині більше нагадує штабну нараду напередодні наступу, ніж вальяжну розмову впливових людей, як було у цих стінах зазвичай. Чи, може, радше відступу.

Під час брифінгу радника міністра оборони Леоніда Полякова до зали увійшов, перервавши доповідь спікера, міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак — з екстреним повідомленням. «Щойно Прем’єр відрядив першого віце–прем’єра Віталія Ярему та міністра оборони Ігоря Тенюха до Криму — для врегулювання ситуації, — повідомив Семерак. — Вони терміново покинули засідання та вирушили в аеропорт. Згодом, за наслідками їхньої поїздки, буде сформовано робочу групу в ширшому складі».

— З ким саме домовлятимуться наші посадовці у Криму? — журналісти одразу ж накинулися на Полякова.

— Я дізнався про цю новину від вас, — той щиросердно знизав плечима.

Значно оперативніше, ніж Кабмін, відреагував інтернет. Спочатку самопроголошений «прем’єр» Криму Сергій Аксьонов — чи на своїй справжній сторінці, чи то на фейковій — сказав, що півострів зовсім не чекає героїв. І навіть порадив представникам української влади, яку він не визнає, старанно заправлятися керосином — аби, політавши над бунтівним півостровом, було на чому долетіти назад до Києва. Так званий міністр інформації Криму Дмитро Полонський зауважив: як приватні особи, ці двоє посадовців можуть прилітати на півострів. «Але для прильоту на офіційному рівні, тим більше міждержавному (!), необхідно дотриматися протоколу, досягнути домовленості», — заявив Полонський.

Трохи згодом міністр соціальної політики Людмила Денисова повідомила, що обидва урядовці до Криму таки не потрапили... А за цим інцидентом терміново скликають РНБО.

Стратегія: стріляти і домовлятися

Представник же Міноборони Леонід Поляков пояснив журналістам офіційну точку зору: Україна і надалі прагне врегулювати конфлікт мирним шляхом, хоча нашим військовослужбовцям на півострові після смерті прапорщика Какуріна офіційно дозволили стріляти. «Важливе значення має наша співпраця з військовими спостерігачами ОБСЄ, — сказав Поляков. — Понад сорок осіб намагалися проїхати до Криму через Армянськ, але там вони були заблоковані. На Чонгарі їх навіть обстрілювали. Відтак вони здійснили спостереження у південно–східних територіях України. Зараз відбувається ротація. Досягнуто домовленостi та проплачено російській стороні за авіаційне спостереження». Щоправда, не уточнив, на якій саме території спостерігатимуть українські військові — на своїй чи таки на російській.

За його словами, начальнику українського Генштабу вдалося зв’язатися із російським колегою по телефону. «Було зроблено відповідні заяви, що за напад покладено відповідальність на Російську Федерацію. І у разі повторення наші військовослужбовці застосують зброю», — пояснив Поляков.

— Російська армія оголосила, що проведе «зачистку» українських військових баз, якщо ті не капітулюють. Який наказ віддав Київ своїм солдатам у такій ситуації? — запитали у нього.

— Розглядаємо можливості захисту громадян України, які мешкають на півострові. Військовослужбовці ж призвані захищати територію України. А Крим — це українська земля. Наші вояки там знаходяться законно.

— Уточніть: які завдання нині стоять перед військовими у Криму? Залишатися на місці, відстрілюватися, захищати територію? Забирати їх до Києва ніхто не збирається? Вони і родини залишені сам на сам iз російською армією? — преса притисла представника Міноборони до стінки.

— Вони будуть там стільки, скільки треба. Інше питання, якщо на них нападатимуть, то вони мають усі повноваження відстрілюватися, тобто застосовувати зброю. І якщо такі випадки будуть, то вся відповідальність ляже на Російську Федерацію.

— Тобто якщо всіх перестріляють, то винні будуть росіяни? Так?

— Ні, не так, — зробив довгу паузу представник Міноборони. — Всіх не перестріляють... Ми зараз бачимо партнером iз перемовин керівництво Міністерства оборони Російської Федерації.

КРИМ І ГРОШІ

Ми даємо, вони не беруть!

«Ми не змогли профінансувати пенсії тим громадянам, які зараз мешкають у Криму та місті Севастополі, тому, що ми не маємо технічної можливості це зробити, — повідомила вчора перед початком засідання уряду міністр соціальної політики Людмила Денисова. До речі, сама уродженка Криму. — Тому що ця банда, яка захопила півострів, ці окупанти вважають себе вже іншою державою. Вчора вони заявили, що там діє Конституція Російської Федерації. Вони відключили СЕП, систему електронних платежів, а казначейство не працює у рамках державного казначейства України.

— Що з військовими? Їм змогли нарахувати заробітну плату?

— Виплати здійснили ще 5 березня. Чергове фінансування сподіваємося завершити у квітні.

— А як це можна зробити, якщо СЕП не працює?

— Ми ж раніше проводили розрахунки, коли СЕП не працювала.

За словами Денисової, кошти на допомогу сім’ям з дітьми було переведно ще 7 березня, заборгованостей немає. «На пенсії у Криму витрачаємо 1 млрд. 38 млн. гривень, — сказала міністр. — Ми профінансували 687 млн. гривень. Решту мали закрити до 25 березня, але ні 17, ні 18, ні 19 березня не могли цього зробити.

— Яка доля чекає на людей, що мають нерухомість у Криму, але хочуть залишатися громадянами України. Їм нададуть статус біженця?

— На сьогоднішній день не можна говорити про статус біженця, тому що держава Україна не визнає референдуму і створення у Криму нової держави. Тому якщо наші громадяни із Криму приїжджатимуть до будь–якого міста в Україні, всі виплати, які їм призначено, будуть здійснюватися у повному обсязі. Зараз Міністерство соціальної політики інформує всіх людей, яким потрібна допомога: вони можуть звернутися до урядової «гарячої лінії»: 0 800 509 307.