Із Кремля краще видно?

18.03.2014

Заздалегідь відомі результати кримського «референдуму» та наступне звернення нелегітимної Верховної ради самопроголошеної «суверенної республіки» остаточно розв’язали руки кремлівським агресорам. Сьогодні президент Росії Володимир Путін планує звернутися до Федеральних зборів РФ із посланням, головною темою якого стане прийняття до складу Федерації нового суб’єкта — Криму. Нагадаємо, 21 березня в порядку денному нижньої палати парламенту, Державної думи, стоїть розгляд законопроекту про спрощене надання громадянства Росії російськомовним громадянам інших держав. У цей же день депутати можуть обговорити й приєднання Криму.

Тим часом натхненна розвитком подій Москва фактично висунула Києву ультиматум. У заяві, поширеній міністерством закордонних справ РФ, російська влада вкотре наголошує на своїй непричетності до ситуації в Україні, яка «є результатом глибокої кризи Української держави, що призвела до поляризації суспільства і різких загострень антагонізму між різними частинами країни». І пропонує «для подолання цього внутрішнього конфлікту» створити «групу підтримки для України».

Ця група, за версією нашого «непричетного», але аж надто турботливого сусіда, має зайнятися виконанням домовленостей 21 лютого (між тодішнім Президентом Віктором Януковичем та опозицією, причому представник Росії під цими домовленостями не підписався на знак незгоди. — Ред.) у частинi «здачі незаконної зброї, звільнення будівель і вулиць, розслідування смертей у Києві».

А також «без зволікання скликати за рішенням Верховної Ради конституційні збори з рівним представництвом усіх українських регіонів для підготовки нової федеративної Конституції». У Кремлі вказують, що новий основний закон має «закріпити федеративний устрій України, її військово–політичний нейтралітет, державний статус для російської мови, захист прав людини і всіх меншин, виборність місцевої влади і невтручання в справи церкви».

Затвердити Конституцію слід на всеукраїнському референдумі, після чого в кожному суб’єкті майбутньої федерації та загалом в «оновленій» Україні мають відбутися вибори органів законодавчої і виконавчої влади. Окремо наголошується на необхідності визнати право Криму визначати свою долю за результатами референдуму 16 березня.

Залишається сподіватися, що у новій українській владі не знайдеться охочих пристати на умови агресора. Раніше сайт «Дзеркало тижня» з посиланням на свої джерела повідомив, що в наближених до ВО «Батьківщина» київських кабінетах серйозно розглядають варіант примирення з Москвою. Щоправда, без участі Януковича, але зі створенням широкої коаліції з Партією регіонів і без проведення дострокових парламентських виборів.

Водночас учора директор департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс назвав заяву зовнішньополітичного відомства Росії «схожою на ультиматум» і заявив, що викладена в ній позиція «є абсолютно неприйнятною для української сторони».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>