Зі щитом та при грошах

«Постреферендумна» Верховна Рада України вчора мало чим відрізнялась від «дореферендумної». Настав понеділок, який міг стати першим днем справжньої війни, але — обійшлося. Парламентарії зібралися на засідання на день раніше, ніж зазвичай. Заходи безпеки були суворішими: речі журналістів ретельно перевіряли, а під самою ВР знов зібралися люди в балаклавах, зі щитами та зброєю. Нардеп від «Свободи» Андрій Іллєнко пояснив у кулуарах: це — Самооборона Майдану, яка захищає від можливого теракту.

Як найбільш легітимний орган влади український парламент працює понаднормово. Учора було затверджено указ в. о. Президента Олександра Турчинова про часткову мобілізацію. Всі силові структури переведено «на організацію та штати воєнного часу». «За» проголосували 275 нардепів. Як доповів на засіданні ВР секретар Радбезу Андрій Парубій, часткова мобілізація залучить 20 тисяч людей до Збройних сил та ще 20 тисяч бійців — до Національної гвардії. Матерям 18–річних юнаків можна не турбуватися: залучатимуть у першу чергу тих, хто вже пройшов армію. Триватиме набір бійців протягом 45 днів, хоча Парубій висловив переконання, що насправді все відбуватиметься значно швидше. Мобілізацію на території АРК та міста Севастополя передбачено «здійснити з числа громадян, які в добровільному порядку висловили бажання бути призваними».

Також армія отримала від парламенту суттєву грошову ін’єкцію. На потреби Збройних сил України виділено 6,882 млрд. грн. («за» — 243 депутати). За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, кошти підуть на придбання озброєння й техніки, засобів зв’язку, а також на проведення мобілізації. Окрім згаданих вище 40 тисяч добровольців по лініях ЗСУ й МВС, ще 4300 осіб буде заангажовано в Держприкордонслужбу.

Щодо попередніх засідань, то найголовнішими їхніми рішеннями є такі. В суботу ВР розпустила парламент Криму. «За» проголосували 278 нардепів із різних фракцій, включно із 19 «регіоналами».

При цьому народний депутат від «Батьківщини» Микола Томенко звертає увагу на саботаж з боку переважної частини ПР та всієї фракції КПУ. «Я переконаний, що громадяни України повинні знати усіх депутатів, які не голосували за це рішення або не прийшли на засідання. Це люди, які не хочуть миру, які проти територіальної цілісності, які не розуміють небезпеки військової загрози з боку Росії», — зазначив Томенко.

Так само — без участі «регіоналів» — був проголосований ще один вельми важливий момент. У п’ятницю, 14–го, парламент дозволив Верховному Суду переглядати рішення Вищого адміністративного суду. Депутати 252 голосами підтримали зміни до Кодексу адміністративного судочинства щодо компетенції ВСУ. Верховний Суд отримав право коригувати рішення колег щодо «дій чи бездіяльності Верховної Ради, Президента, Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії суддів». Навіщо це було зроблено? Річ у тім, що саме Вищий адмінсуд має юрисдикцію переглядати результати парламентських чи президентських ви­борів (і не лише це). Нині ж у його провадженні перебуває справа про визнання неправомірними дій Верховної Ради щодо призначення на 25 травня позачергових виборів Президента і покладення на Олександра Турчинова виконання обов’язків Президента України. Ініціатором позову виступив сумновідомий донецький адвокат Володимир Оленцевич. Раніше цей невтомний правник успішно оскаржував укази Віктора Ющенка про присвоєння звання Герой України Степану Бандері та Роману Шухевичу. Тепер відомо, що позов Оленцевича проти ВР буде розглядати суддя Михайло Зайцев — а, за даними «Еспрессо ТВ», це креатура Андрія Портнова, екс–заступника голови адміністрації Президента Януковича. Портнова пов’язують із Віктором Медведчуком, кумом російського президента Путіна. Журналісти припускають, що за допомогою рішення ВАСУ Януковичу можуть повернути пост Президента, затвердивши його легітимність.

А тим часом ще один ключовий судовий орган — Конституційний Суд — визнав так званий «референдум» у Криму неконституційним. Приводом для розгляду стали конституційні подання виконувача обов’язків Президента України, Голови Верховної Ради Олександра Турчинова та уповноваженого ВР з прав людини Валерії Лутковської.

У четвер увечері поповнити склад КСУ (після звільнення деяких суддів там утворилися вакансії) Верховна Рада змогла лише з другої спроби. Парламент заповнив свою квоту, делегувавши до КСУ нардепів Миколу Мельника, Сергія Саса, Станіслава Шевчука та Ігора Сліденка. Інші, як Володимир Стретович, не набрали більшості.

До проявів ККД парламенту за останні три дні слід зарахувати й призначення виборів мера Черкас. Вони, як і вибори міського голови Києва, пройдуть 25 травня. А ось призначити переобрання голів Красноармійська та Переяслава–Хмельницького Раді не вдалося — забракло голосів. Видно, що нова більшість у ВР щодалі опиняється під більшою загрозою.