Вчепився, як кліщ у порох

Подушки без пір’я, а ковдра без пилу

Побутова алергія найбільше вражає молодь і людей середнього віку. Недуга може формуватися вже з трирічного віку, кажуть алергологи. Окрім спадкового фактора, поштовхом до розвитку алергії може стати і раннє штучне вигодовування, недотримання правил гігієни помешкання, часті простудні захворювання.

Як проявляється недуга? «Найпоширенішими симптомами побутової алергії є алергічний нежить (риніт), бронхіальна астма, кон’юнктивіт, — пояснює столичний лікар–алерголог Валентина Ткач. — Алергійний нежить проявляє себе чханням (до 10 разів поспіль) і рясними виділеннями з носа. З часом хворому стає важко дихати, починається кашель. Алергійний кон’юнктивіт — запалення слизової оболонки ока — проявляється свербежем, почервонінням ока, сльозотечею».

На жаль, побутова алергія — захворювання хронічне, відтак про повне одужання говорити складно. Тож із таким діагнозом слід навчитися жити повноцінно. Головне в цьому випадку — дотримуватися правил гігієни і рекомендацій лікаря.

Лікар–алерголог Валентина Ткач радить обирати гіпо­алергенну постіль. «Спіть на подушках із штучним замінником пуху. Пам’ятайте, що найбільш алергенним є пташине пір’я, — застерігає фахівець. — Матраци, ковдри, подушки бажано періодично віддавати в хімчистку — навіть якщо ваша постіль гіпоалергенна і ви регулярно її перете. Білизну змінюйте щотижня, постіль просушуйте на сонці та морозі. Добре, якщо у вашій кімнаті є зволожувач повітря (це особливо важливо, якщо в домі підростають діти). Сухе повітря — одна з найпоширеніших проблем помешкань, оснащених центральним опаленням. Слизові оболонки горла і носа пересихають, і це «грає на руку» не лише алергії, а й іншим сезонним недугам — гострим респіраторним інфекціям, бронхітам, тонзилітам, пневмонії.

Отож лікарі нагадують про потребу регулярних вологих прибирань у квартирі. В ідеалі — кожного дня або хоча б через день. Головне — не накопичувати у помешканні пил.

І чхати нам на ті «гриби»

Часто, витираючи порох, людина починає чхати. Але це не означає, що у неї алергія на пил. Домашній пил сам по собі не є алергеном, каже Валентина Ткач. Алергію викликають різні його компоненти: спори мікроскопічних пліснявих і дріжджових грибів, епідерміс (злущені часточки шкіри) людини і тварини, кліщі. Останні — дуже дрібні, їх не завважиш неозброєним оком. В одному грамі пилу їх може бути від 200 до 10 тисяч. Кліщі побутового типу не кусаються і не розносять інфекції, а живляться епідермісом людини. Піднімаючись у повітря, довго не осідають, і при подиху потрапляють у дихальні шляхи, утруднюють дихання, провокують респіраторні хвороби.

Основне місце локалізації кліщів домашнього пилу — постіль. Їх надзвичайно багато в килимах, м’яких меблях, важких шторах, м’яких (особливо синтетичних) іграшках. Пам’ятайте, що кліщі люблять тепло і підвищену вологість і найкраще розвиваються при температурі +25 і вологості 70 відсотків.

Як давати відсіч
домашнім кліщам?

«Раджу прати постільну білизну при температурі не нижче 55 градусів або чистити її у хімчистці, — продовжує пані Валентина. — Якщо є можливість — краще взагалі звільніть помешкання від килимів. Віддавайте перевагу меблям із гладкими поверхнями, які легко мити. Зберігайте речі в щільно закритих пакетах. Провітрюйте помешкання якомога частіше, зволожуйте повітря, робіть вологе прибирання».

Пліснява на стінах — поширене явище. Однак не всі здогадуються, що це — мікроорганізм, який має у своєму складі антиген, що ладен спровокувати алергійні реакції. Пліснява «обирає» ванні кімнати, де постійно підвищена вологість і температура, а також кухні. Отож контролюйте рівень вологості у помешканні: оптимальний його показник — від 40 до 60 %. Наскільки сухе чи зволожене повітря в кімнаті, підкаже вимірник вологості — він так само необхідний у помешканні, як і термометр. Встановіть на кухні витяжку, а у ванні — вентилятор. Добре провітрюйте помешкання, вологі поверхні (після душу) обов’язково витирайте, гумовий килимок у ванні регулярно періть і просушуйте. Якщо ж пліснява серйозно «поселилася» на стінах, то порятує лише оброблення поверхні антигрибковими хімічними засобами.

Пральні порошки?
Читайте етикетки

Ще один підступний риф побуту — синтетичні мийні засоби: пральні порошки, розчини для чищення поверхонь, санвузлів. Звичайно, сама по собі побутова хімія не є алергеном, каже президент Асоціації алергологів України Борих Пухлик. Алергію викликають компоненти, що містяться у складі того чи іншого засобу. Зауважте: коли ви заходите у відділ побутової хімії, то відчуваєте, що вам важко дихати. Це нормальна захисна реакція організму, адже продукція є концентрацією багатьох хімічних речовин. Як же позначається на здоров’ї постійний контакт із «хімією»?

«Взаємодіючи з нашим організмом, речовини, які містяться у засобах побутової хімії, сприяють зниженню імунітету, можуть призводити до розвитку шкірних і респіраторних алергічних захворювань. Агресивні хімічні речовини мають здатність проникати в організм через шкіряний покрив, викликаючи контактний дерматит», — застерігає Борис Пухлик.

Лікар радить обирати порошки із написом «гіпоалергенні». Найкраще користуватися безфосфатними засобами для прання. Відмовитися від мийних засобів і порошків у наш час справді майже нереально. Але бодай дотримуйтеся кількох «золотих правил». Зокрема, після прання полощіть білизну кілька разів. Помірно дозуйте використання мийного засобу, особливо коли миєте посуд. А ще краще — користуйтеся безпечними «дідівськими» методами — содою, гірчицею, лимонною кислотою. Обираючи засоби побутової хімії, звертайте увагу на виробника. Довіряйте лише тим компаніям, товари яких пройшли сертифікацію, схвалені організаціями, що відповідають за здоров’я та екологію. Уважно читайте упаковку — всі ці показники виробник зобов’язаний вказувати у «вихідних даних» товару.