Неординарна подія, а саме зміна головного тренера чемпіонів України, змусила президента «Динамо» Ігоря Суркіса докладніше розповісти про події в клубі. Прес-служба «Динамо» розповсюдила інтерв'ю з динамівським керівником:

У сучасному футболі не буває дрібниць, тим більше коли йдеться про підготовку до битви за путівку в Лігу чемпіонів. Особливо це стає помітним при порівнянні успіху «Шахтаря» та фіаско «Динамо». Скажімо, президент столичного клубу Ігор Суркіс дорікнув услід звільненому Олексієві Михайличенку, що він полінувався особисто переглянути перед очним двобоєм гру «Трабзонспора», а Мірча Луческу з'їздив у Бельгію й пошпигував за «Брюгге». Щоб підкреслити важливість для головного тренера особистого перегляду гри суперника, згадаємо, яку інформацію привіз наставникові «Брюгге» його помічник: він відзначив гру Гюбшмана, Батісти і поставив знаки оклику навпроти прізвищ Плетикоси, Срни, Агахови, Флорі й Тимощука. У стартовому ж складі гірників у Донецьку на поле вийшли лише два з шістьох «найнебезпечніших». А от Луческу не помилився.

Завдяки підлим папараці вже відомо, що в апогеї сьогоднішньої церемонії відкриття Олімпіади вогонь у чаші запалить баскетболіст Нікос Галліс, олімпійський гімн заспіває Бйорк, а головна спортивна арена Афін, куди вже не купити квитків навіть за тисячу євро, перетвориться на символічне озеро з човником, інсценізувавши перед тим фрагменти античної історії. Не потрібно було й папараці, аби дізнатися, що синьо-жовтий прапор на Олімпійський стадіон попереду української делегації внесе плавець із Броварів Олег Лісогор. Утім далеко не все так буденно. Ця Олімпіада наповнена особливим, сакральним сенсом, адже святкові, ще не повністю прибрані від будівельної техніки Афіни майорять транспарантами «Ласкаво просимо додому, Олімпіадо!». Саме на цій землі змагалися перші олімпіоніки, за 800 років до настання Христової ери примирюючи «воюючі сторони» Греції. Саме в Афінах у 1896 році відродився олімпійський дух і відбулися перші Ігри сучасності. І ця, наймасовіша в історії, ХXVIII Олімпіада має стати своєрідною відповіддю тривожним викликам ХХІ століття. Змагайтеся, а не воюйте. Доводьте свою перевагу і престиж своїх країн у чесній спортивній боротьбі, а не в «гарячих точках». Будьте щирими, а не піартеся перед телекамерами. Беріть участь і, якщо можете, перемагайте. Швидше, вище, сильніше. І кожен уболіватиме за наших із тією самою щирістю, що й у І тисячолітті до нашої ери...