Фінал усе списав

«Нинішній чемпіонат країни зі скрипом почався, не гладко проходив, утім фінальна серія стала його окрасою», — так охарактеризував турнір, який у цьому році відбувався під егідою ФХУ, його куратор Дмитро Христич.

Позавчора ввечері на столичній ковзанці АТЕК відгримів вирішальний, п’ятий, поєдинок «золотої» серії між «Компаньйоном» та «Білим барсом», і атмосфера матчу змогла затьмарити всі організаційні негаразди нинішнього турніру. За словами захисника «компів» Дениса Ісаєнка, такого ажіотажу на клубній арені, яка вміщує близько 500 осіб, він не пригадує. Глядачів було стільки, що вони не поміщалися, навіть стоячи в проходах між секторами та за бортиками впритул до майданчика. Офіційний протокол подає умовну цифру 1000, але, мабуть, і це занижений показник.

Десант із білоцерківських уболівальників ледь не перевершував за чисельністю місцевих, утім їхньої несамовитої підтримки виявилося замало для перемоги. Упродовж усього поєдинку «барси» володіли перевагою, та відмінна гра кіпера «компів» Зав’ялова й певне везіння його партнерів на завершальній стадії атаки дозволили господарям уперше стати чемпіонами України. Як кажуть знавці історії українського хокею, це перший випадок, коли тренер Олександр Сеуканд у серії «плей–оф» переміг тренера Олександра Куликова.

На думку форварда «Компаньйона» Віталія Литвиненка, вирішальним фактором став домашній майданчик. «Ми грали в Білій Церкві й тут — різниця велика. Білоцерківська ковзанка більша, тому вдома «Барси» грають у швидкісний хокей. А тут, на АТЕКу, все проходить у боротьбі. Можливо, це й зіграло вирішальну роль у підсумковому результаті», — зазначив автор переможної шайби, який завтра святкуватиме своє 44–річчя.

«Це що за майданчик? Для дітей?» — обурювалися й уболівальники з Білої Церкви. Утім, як зауважує Дмитро Христич, розміри ковзанки АТЕК відповідають мінімально дозволеним Міжнародною федерацією хокею стандартам. Власне, АТЕК має «енхаелівські» габарити.

Цікаво, що, окрім цієї арени, в Києві більше немає де грати хокеїстам. Домашнє «гніздо» «Сокола» на вулиці Мельникова вже не підходить для змагань, а Палац спорту відлякує орендарів непомірно високими цінами.

Щоправда, існує шанс, що великий хокей таки завітає під дах головної критої арени країни. Ставши чемпіоном, «Компаньйон» отримав право зіграти в Континентальному кубку, і якщо відбірковий чи фінальний етап турніру виділять Києву, місцем його проведення буде вочевидь ПС.

Як розповів «УМ» Денис Ісаєнко, бенкет, на якому вітатимуть нових чемпіонів України з хокею, заплановано на наступний тиждень. За виграш «золота» спонсори «Компаньйона–Нафтогазу» пообіцяли команді премію в розмірі 50 тисяч доларів. Хоча емоції від перемоги — змішані. «Що сказати? Те що зараз відбувається в країні, змушує думати про що завгодно, але не про хокей», — зазначає досвідчений захисник.

Щодо самого чемпіонату сезону 2013/14 років, то, за словами Ісаєнка, його проводили радше для галочки — щоб не наклали санкції на збірну. «За великим рахунком, у «регулярці» боротьба точилася між двома командами. Хоча, з огляду на напругу в фіналі, склалося враження, що в турнірі брали участь, як мінімум, 12 колективів», — каже Денис.

«Кожен матч фінальної серії проходив у напруженій боротьбі. Можна сказати, що її героями стали воротарі, адже більше трьох шайб за матч вони не пропускали», — додає Дмитро Христич.

У коментарі «УМ» куратор турніру зазначив, що на новому посту йому довелося займатися проблемою «Вінницьких гайдамаків», які через фінансову неспроможність знялися з дистанції, та проблемами з перерахунком ігрового часу українських голкіперів. Згідно з регламентом ЧУ, українські стражі воріт обов’язково мали провести на майданчику не менше 35% ігрового часу, проте після анулювання матчів «Гайдамаків» з’явилися спірні моменти, які зрештою таки вдалося «розрулити». Загалом, Христич сподівається, що весь негатив залишиться позаду, а в новий сезон перейде лише хороше.