Примус до мирного діалогу

Глави держав Європейського Союзу зібралися вчора в Брюсселі, аби на екстреному саміті обговорити конфлікт між Росією та Україною. Як, висловлюючись лексикою Кремля, «примусити до миру» агресора, який сам називає себе миротворцем, — відповідь на це питання знайти було нелегко. Тож європейські лідери всерйоз розмірковували над запровадженням санкцій проти російських можновладців, аби ті нарешті зрозуміли, що цього разу зайшли таки надто далеко.

На той час, коли цей номер «УМ» верстався до друку, засідання ще тривало. Проте настрої його учасників були зрозумілі. Так, президент Литви Даля Грібаускайте назвала дії Росії небезпечними і непередбачуваними, закликавши до негайної реакції. Прем’єр–міністр Великої Британії Девід Камерон висловив сподівання, що за підтримки Швеції, Польщі та країн Балтії йому вдасться переконати європейських колег у «необхідності змусити російського президента заплатити високу ціну за окупацію Криму», цитує британського очільника Бі–Бі–Сі.

Водночас деякі інші лідери налаштовані більш помірковано. Канцлер ФРН Ангела Меркель, скажімо, висловила побоювання, що жорсткі заходи щодо Росії «можуть підірвати спроби налагодити діалог Москви з Києвом і відволікти від необхідності економічної підтримки нового українського уряду». Хоча, здавалося б, куди вже більше «підривати» діалог, від якого одна зі сторін уже й без того відмовилася.

Президент Франції Франсуа Олланд, у свою чергу, висловив сподівання, що рішення саміту допоможуть знизити напругу.

Участь у засіданні керівників 28 держав–членів та керівництва ЄС узяв і Прем’єр–міністр України Арсеній Яценюк. Перед початком саміту на спільній прес–конференції з президентом Європарламенту Мартіном Шульцем, який підтвердив підтримку територіальної цілісності України, глава українського уряду наголосив, що «йдеться не просто про українсько–російський конфлікт. Це конфлікт у Європі. І нам потрібно нагально і невідкладно знайти вирішення проблеми за допомогою контактної групи. Ми готові знайти і запропонувати вихід разом зі США, ЄС і просимо Росію дати відповідь, чи готова вона зберегти мир і стабільність у Європі».

Поки що відповідь невтішна. Напередодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у Парижі відмовився зустрітися з українським колегою Андрієм Дещицею, попри вмовляння з боку керівників ЄС та Сполучених Штатів. Небажання спілкуватися з представником уряду, який Москва взагалі не визнає, Лавров пояснив іще й «діями Заходу в Україні, які не дозволяють співпрацювати для виходу з цієї ситуації». Глава російського МЗС також заявив, нібито держсекретар США Джон Керрі, з яким він обговорив «українське питання», погодився, що «в умовах ультиматумів дуже складно вести конструктивні переговори». Про чиї саме ультиматуми йдеться, Лавров не уточнив.

Сам Керрі висловив жаль з приводу небажання російського керівництва до діалогу й пообіцяв і надалі докладати зусилля, щоб таки схилити Москву до переговорів із Києвом. Учора, поки глави держав засідали в Брюсселі, дипломати продовжували свою дискусію вже в Римі.

Готовність Європи запровадити проти російських чиновників санкції Москву неабияк роздратувала. Хоча натяки на те, що серед цих санкцій може бути й жорстке обмеження щодо видачі віз росіянам, декого й налякали, адже курорти Іспанії, Італії та Франції надзвичайно популярні серед російських туристів, у тому числі й дуже заможних.

Тим часом Сполучені Штати від розмов про санкції щодо причетних до військового терору в Криму російських діячів перейшли до дії. Як повідомляє газета «Нью–Йорк таймс», Держдепартамент США ввів візові обмеження проти посадовців, причетних до порушення територіальної цілісності України. Раніше аналогічні санкції було запроваджено щодо українських екс–можновладців, причетних до насильства проти учасників Майдану.

Учора вранці також стало відомо про те, що Євросоюз ухвалив рішення про замороження рахунків колишніх представників української влади у банках Європи.