Нова влада Донецької області знайшла, як позбутися сотні сепаратистів, котрі тримали в блокаді будівлю ОДА два дні поспіль. Учора, за повідомленням сайту «Новости Донбасса», міліція заявила, що має інформацію про закладену в будівлі міну, отож уранці силоміць «евакуювала» учасників проросійської акції з верхніх поверхів. Прихильники самопроголошеного «народного губернатора» Павла Губарєва виходити з будівлі не забажали, тож опинилися в холі адмінспоруди. Тим часом над донецьким Білим домом натомість російського триколора знову замайорів синьо–жовтий прапор. Невдовзі з’явилося повідомлення, що в залі засідань виявили протипіхотну міну. Та повернутися назад прихильники «Донбасу з Росією» не змогли — вхід на другий поверх перегородили щитами бійці ВВ.
Кілька загонів ВВ чергували весь день на площі, отож мітинг на підтримку дій Росії враз здувся до сотні найбільш затятих. Проте очільник руху, Павло Губарєв, у інтерв’ю «Лєнті.ру» заявив, що в Донецьку «все буде відбуватися за кримським сценарієм», і що в його прихильників є зброя. Але, звісно, загалом він «за мирний протест». «Насправді я історик і знаю, що таке Новоросія, що таке Донецько–Криворізька Республіка, яку Ленін у 1922 році приклеїв до України. Загалом–то, Ленін винен у Майдані», — заявив самопроголошений «губернатор».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
