Особисті вороги Путіна

05.03.2014

Націоналістична парамілітарна орга­ні­за­ція «Правий сектор», яка здобула популярність та мала неабияку вагу під час подій на Майдані, заявляє, що дії Росії не можна оцінювати інакше, ніж початок війни проти України. Учора представники «Правого сектора» дали прес–конференцію в Києві. Говорив речник «ПС» Андрій Тарасенко, який прибув на зустріч із журналістами в агенцію УНІАН у супроводі численної охорони. На прес–конференції не було лідера «Правого сектора» та ВГО «Тризуб ім. Степана Бандери» Дмитра Яроша — а саме його вважають головним «яструбом радикалізму» і Росія, і екс–Президент Янукович.

Наприкінці минулого тижня слідчий комітет Російської Федерації порушив кри­мінальну справу проти Яроша за «публічні заклики до здійснення терористичної та екстремістської діяльності, здійснені з використанням засобів масової інформації». За цією статтею в Росії йому загрожує до семи років ув’язнення. Москва оголосила Яроша у міжнародний розшук.

Андрій Тарасенко заявив, що Ярош перебуває на території України й тікати нікуди не збирається : «Ми як вели свою боротьбу за Україну, так і будемо її вести. Те, що зараз робить Росія, — ніяк не вплине на нашу діяльність. Як видно, Росія вважає нашу організацію ледь не найбільшою загрозою, тому і Путін починає погрожувати кримінальними справами».

Також Тарасенко заявив, що хлопці з «Правого сектора» поки не збираються їхати до Криму, оскільки Путін тільки й чекає, щоб спровокувати українців і почати кровопролиття. Проте навіть якщо Кремль виведе війська, війна з Російською імперією не закінчиться: бо «ще Степан Бандера говорив, що не може бути незалежної України, допоки поряд існує Російська імперія, тому ми не припинятимемо свою боротьбу».

«Правий сектор», який поєднав членів «Тризуба», УНА–УНСО тощо, пишається визначенням «бандерівці» та просять не плутати націоналізм із нацизмом. «Те, що зараз закидає нам Росія, — це все брехня» — заявив Тарасенко. Він розповів, що у «Правому секторі» — половина російськомовних членів, і це не заважає їм мати спільну мету та робити свою справу: «Наш прес–секретар (журналіст Артем Скоропадський. — Ред.) — узагалі москвич, і це нічого не означає, він спілкується російською, і ми його за це не ненавидимо, як багато хто собі вбив у голову, що в нас люди лише україномовні. Якщо людина разом із нами бореться за Українську державу — вона для мене побратим, і мені неважливо, якою мовою вона розмовляє», — каже Андрій.

Боротьба ж в Україні для «ПС» не закінчилася із втечею Януковича, оскільки головною метою є повне перезавантаження влади. «На жаль, цих змін на сьогодні ще не відбулося, тому ми продовжуємо свою боротьбу до того часу, поки не відбудуться системні і структурні зміни у владі, а вже тоді можна буде і про відпочинок поговорити, навіть у Криму», — жартома зазначає Андрій Тарасенко.

Він також прокоментував розмови про те, що Дмитра Яроша нібито мали призначити заступником секретаря Разбезу. За словами Тарасенка, «цього ніхто не пропонував».

Інформацію щодо створення політичної партії на базі «Правого сектора» його очільники не підтвердили, проте й не спростували, заявивши: «Якщо наше силове протистояння буде непотрібне, ми почнемо боротися саме політичними методами».

Наразі на 8 березня призначено з’їзд «ПС».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>