Театр біля мікрофона. Головний телепропагандист Кремля Дмитро Кисельов зомбує глядачів РТР.
Моніторинги ГО «Телекритика» та незалежних медіа–експертів за останні три місяці зафіксували безпрецедентну кількість відвертої брехні та маніпуляцій з боку провладних російських ЗМІ щодо подій в Україні. Це дозволило їм кваліфікувати роботу таких каналів, як «Первый канал», «Россия», «Россия 24», «НТВ», інформагентств «РИА–Новости», «ИТАР–ТАРС», газет «Комсомольская правда», «Российская газета» та численних сайтів як несумісну із журналістикою пропагандистську діяльність.
«Градус інформаційної кампанії, яку розгорнула Росія сьогодні, можна порівняти лише з радянським осудом «Празької весни» 1968 року, польської «Солідарності» у 80–х, Солженіцина і Сахарова. Доводиться відзначати, що і деякі наші канали накульгують на пропагандистську ніжку. Ми маємо давати об’єктивну інформацію, а люди самі зроблять висновки», — переконаний голова комісії з журналістської етики Володимир Мостовий.
«Месиджі російських ЗМІ протягом трьох місяців були дуже агресивними, — констатує шеф–редактор «Телекритики» Наталія Лігачова. — Спочатку говорилося про те, що протестувальники, яких вони називають «екстремістами», «головорізами», «ультраправими молодчиками», виступають проти законів 16 січня і підкреслювали лише те, що ці закони стосуються несанкціонованих мітингів. Вони не говорили про те, що ці закони суперечать свободі слова, порушують інші демократичні права. Підкреслювали, що опозиція не контролює фашистів та ультраправих, які нібито складають основну частину Майдану. Ще одна лінія їхньої пропаганди — Захід підтримує Майдан грошима. Розповідали, що в Україні діють радикали, які під личиною захисників демократії несуть пряму загрозу росіянам, які живуть в Україні».
Не гребують російські журналісти і відвертою брехнею. Так, в одному із сюжетів того ж «Першого каналу» розповідалося про масовий виїзд українців до прикордонних областей Росії і показували черги на прикордонних пунктах пропуску. Однак, придивившись, можна було прочинати назву пункту пропуску «Шегині», що на кордоні з Польщею. Про іншу інсценізацію розповів журналіст Громадського ТБ Богдан Кутєпов: позавчора ввечері російські телевізійники знімали, як українські офіцери покидають штаб ВМСУ в Севастополі. Насправді, стверджує Кутєпов, це була інсценізація — жоден офіцер не зрадив присязі.
З огляду на «промивання мізків», яким займаються деякі російські ЗМІ, експерти порадили іноземним журналістам не спиратися на них, писати про Україну на основі власних вражень і українських джерел.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
