ДоМОВИлись

Учорашнє засідання Ради було коротким: за дві години депутати впорались із кількома питаннями і розійшлися до 11 березня. Втім, за умови — Київ не залишати і за першої ж потреби зібратися знову. Тривожний наказ спікера Олександра Турчинова бути напоготові не всім припав до душі. На переконання позафракційного Олеся Донія, саме зараз й слід вирушати в «гарячі» регіони, де «відсутня координація і є масовий саботаж у силових структурах». Аргументи ж Турчинова полягають у необхідності терміново попрацювати в комітетах — своєї черги чекають надважливі законопроекти, зокрема, закон про мову.

До розгляду мовного питання ВРУ встигла ухвалити заяву, в якій нагадала Росії, що просити про введення військ в Україну може лише парламент. «Це виключна компетенція парламенту», — наголосив в. о. Президента Турчинов, додавши, що решта маніпуляцій зі збройними силами є провокацією, і заяви «будь–якого громадянина, навіть екс–Президента» для введення військ недостатньо. Впоравшись із цим, парламент натомість так і не розглянув заанонсоване напередодні питання про створення переговорної групи для візиту до Держдуми Росії. У понеділок про таку ймовірність говорив лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок.

Натомість Рада ратифікувала меморандум про надання Євросоюзом Україні 610 млн. євро макроекономічної допомоги. «За» виступили 280 народних депутатів. Ці кошти підуть на покриття дефіциту бюджету, прокоментував в кулуарах Ради народний депутат Віктор Пинзеник.

Ще парламент створив тимчасову комісію з приводу внесення змін до Конституції України («за» — 288). Нагадаймо, що нині тимчасово діє Конституція в редакції 2004 року, за якою Україна є парламентсько–президентською республікою — на думку законодавців, ця редакція при всій своїй прогресивності все ж потребує коректур.

У порядку денному Ради було також питання звільнення ряду суддів (служителі Феміди надумали йти за власним бажанням), однак з подачі позафракційного Олега Ляшка голосування відклали. Ляшко запропонував спочатку дізнатись, чи не виконували судді «злочинних наказів», а вже потім вирішувати їхню долю. Адже декому з них має бути нарахована чимала пенсія, тож у разі, якщо судді не пройдуть люстрацію, держава на цьому зекономить. До речі, представляв питання з трибуни голова Вищої ради юстиції Олександр Лавринович, теж іще не люстрований.

Відтак перейшли до мовного питання. А воно є складним і заплутаним: до сьогодні діє сумнозвісний закон Ківалова–Колесніченка, котрий нова влада зопалу скасувала, але після подій у Криму в. о. Президента Турчинов наклав вето на таке скасування. Рада прагне в найкоротші терміни оновити цю сферу законодавства. Для цього утворено комісію «з підготовки проекту закону про розвиток і застосування мов в Україні». До її складу увійшли кілька нардепів (Руслан Кошулинський, Світлана Фабрикант, Володимир Яворівський, Марія Матіос, Валентин Матвєєв, Віталій Журавський, Іштван Гайдош та Ірина Фаріон) плюс група експертів, остаточний склад якої пізніше узгодить парламент.

«Закон про мову ми не повинні приймати під політичну моду, — зазначив в інтерв’ю «УМ» один з членів комісії Володимир Яворівський. — Свого часу ми розпочали з фальшивого посилу. Є такий документ — європейська мовна хартія. В часи, коли заступником Голови Верховної Ради був Віктор Медведчук, він сфальшував переклад хартії, і замість її основного гуманістичного спрямування — збереження розмаїття мов у Європі, ми отримали дещо протилежне. Насправді ж хартія направлена на захист мов, що знаходяться на межі зникнення. Чи є такі мови в Україні? Є. Це караїмська, кримчацька, гагаузька, ромська мова Закарпаття, можливо, сюди ж вартує віднести й кримськотатарську мову… Але замість акценту на міноритарних мовах було піднесене і посилене поняття регіональних мов, під яке підпадає російська мова, існуванню котрої нічого не загрожує… У мене є офіційний переклад хартії, який треба ще раз ратифікувати, повернутися до міноритарних мов та захистити їх. В цілому ж ідеологія мовного законопроекту має бути така: наріжною (у відповідності до 10–ї статті Конституції) є українська мова; під захистом держави знаходяться зникаючі мови; що ж стосується регіональних мов, то їх функціонування та застосування також обумовлюється окремими статтями. Ось приблизно таким і має бути цей законопроект», — сказав Яворівський.

«Матеріал для роботи комісії підготовлено. Наразі йдеться лише про те, аби не вносити туди політичну складову і вирішити питання російської мови, котра є нібито й міноритарною, й мажоритарною. З приводу жодної іншої мови не виникає таких дискусій, але на прикладі російської мови Ківалов із Колесніченком добряче поспекулювали, що й зробило попередній закон таким скандальним. Треба, щоб тепер експерти фахово попрацювали над ним, вичистили звідти всі недолугості й отримали схвалення Венеціанської комісії», — додала в коментарях «УМ» депутат від «Батьківщини» Ксенія Ляпіна.