Секретарка штовхнула важкі дубові двері й мовила стомленим голосом:
— На сьогодні прийом закінчено. Можна перепочити.
Він підвівся з–за столу, пройшовся просторим кабінетом, вікна якого виходили на гомінкий Хрещатик. Потім кинув погляд на письмовий стіл і побачив блокнот, в якому конспектував розмови з людьми, їхні прохання. В його уяві одразу постали усі сьогоднішні відвідувачі...