Паніка в бензобаку

Нервові стрибки курсу національної валюти останнім часом змусили понервувати і українських водіїв. Через нестабільність курсу трейдери почали різко піднімати вартість бензину. На київських заправках літр якісного пального вже перетнув чергову психологічну межу — «14 гривень». І найгірше, що аналітики не вбачають будь–якого хорошого виходу із патової ситуації: бензин, найімовірніше, і надалі зростатиме у ціні. А автовласники опиняться перед вибором: або платити, або стояти.

Структура ціни і марні сподівання

Головною бідою для автопального аналітики називають проблеми з курсом. «Йдеться про ослаблення курсу гривні на тлі складностей із придбанням валюти. Трейдери нині змушені чимось заміщувати кошти упродовж 5–6 днів, поки розглядають їхню заявку», — каже «УМ» директор науково–технічного центру «Психея» Сергій Сапегін, маючи на увазі останні, «революційні» постанови ще старого керівництва Національного банку, підготовлені за Арбузова–Соркіна. Відповідно до цих вимог, заявку на придбання валюти розглядали через 5 днів після її надходження.

«Валютна складова» у собівартості літра пального А–95 становить близько 80 копійок, — порахували у Фонді енергетичної стратегії. «Шістдесят копійок — це вартість нафти, — пояснює «УМ» співголова фонду Дмитро Марунич. — Нафта, як відомо, у нас переважно імпортна. Втім навіть видобуте в Україні «чорне золото» — якісних, преміальних сортів — продають на аукціонах, і ціна його прив’язана до світової».

Третина вартості літра бензину — це податки: акцизний збір і ПДВ. «Як відомо, акцизний збір за кожну тонну нафти платять у євро, — продовжує експерт. — Відтак, падіння курсу національної валюти додатково здорожчує літр пального і таким непрямим чином».

Важко сподіватися наразі і на якусь «допомогу» ззовні. Скажімо, на падіння вартості сирої нафти на світових біржах. «Для здешевлення цього енергоносія ми поки що не вбачаємо підстав, — каже Марунич. — Вихід на світовий ринок іранської нафти, яку так давно очікують і яка буцімто може обвалити її ціну на біржах, нині малоймовірний. Вихід на ринок цього енергоносія нині успішно блокує США, які ведуть свою «гру» із Іраном. До того ж Америка перебуває у хороших стосунках із країнами ОПЕК, які не зацікавлені у скороченні власних прибутків через обвал нафтових цін». Як наслідок, на світових ринках пануватиме принаймні статус–кво. І буде він не на нашу користь.

Формула для розгону. Ціни

«Варто розуміти, що ринок нафтопродуктів нині вкрай гостро реагує не просто на ситуацію в економіці, а намагається знизити власні ризики. Навіть більше — чиста економіка відходить, по суті, на другий план, — каже Сергій Сапегін. — Натомість гору у формуванні ціни бере ажіотажна складова. У ціну закладають ризики». Іншими словами, бізнес намагається перестрахуватися і передбачити всі негаразди, у які він може потрапити через валютну нестабільність. І тому піднімає вартість пального, як кажуть, про запас — із побоювання, що завтра може бути гірше, ніж сьогодні.

Чи відіграють трейдери назад уже після можливої стабілізації, — питання не просте. З одного боку, це виглядало би цілком логічно: немає ризиків, нема сенсу підвищувати ціни. «Але, з іншого боку, ми чудово бачимо, як швидко власники роздрібних мереж реагують на будь–яку кон’юнктуру, що спрямована на зростання ціни. І оперативно піднімають вартість свого продукту. При цьо­му вони напрочуд стримано ставляться до зворотних процесів: коли на ринку виникають тенденції, які дозволяють знизити ціну», — зауважує «УМ» голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. Це вже питання недостатньої еластичності вітчизняної економіки, що має значно глибші корені, ніж формула ціни літра А–95.

Утім, якщо вартість гривні нова влада зуміє стабілізувати на рівні 10,50 гривнi за долар, то ціна бензину зросте на 1,50–2 гривні, — порахували експерти. «Непреміальний бензин А–95, який до подорожчання коштував 10,50, продаватимуть 12–12,50 грн., — каже Марунич. — Ідеться про середню вартість пального в Україні».

Втрутитися у цю формулу ціноутворення доволі важко. «Якщо уряд спробує діяти адміністративними важелями, то це викличе хіба що дефіцит бензину на автозаправних станціях», — вважає Дмитро Марунич. Влада, втім, має певне поле для діяльності. Вона може, наприклад, знизити — хоча би тимчасово — ставку акцизу. Але чи піде уряд на такий крок, та ще й за умов, коли падають обсяги реалізації, а отже й надходження до бюджету, — питання цікаве.

Інший обмежувач — ринкові механізми, які мали би стримувати надмірне подорожчання. Адже, як відомо, при піднятті вартості пального, обсяги його реалізації суттєво знижуються. А це означає зменшення прибутку власників АЗС. Іншими словами, надмірно завищені ціни для заправників не вигідні так само, як і для водіїв. «Справедливість цієї формули справджується лише за однієї умови — якщо цей бензин буде у наявності. Тобто ринок не відчуватиме дефіциту», — зауважує Валерій Боровик.

Загрози і альтернатива

Дефіцит і, як наслідок, транспортний колапс — це страшилки, якими люблять лякати суспільство нафтотрейдери за появи перших ознак нестабільності. «Ми чули такі розмови і нещодавно, проте наразі жодного дефіциту на ринку не існує. І вести мову про якусь реальну загрозу передчасно», — ствер­джує Дмитро Марунич. Єдиний нюанс — чи зуміють трейдери швидко переорієнтуватися з російських джерел надходження сировини та готової продукції у випадку загострення двосторонніх стосунків. І, наприклад, один день активізації протистояння в Криму може нівелювати всі виграшні для нас економічні моделі. А це питання, на жаль, залишатиметься відкритим до останнього.

Коли на ринку зростає вартість бензину, споживачі зазвичай активно придивляються до альтернативного пального — скрапленого газу. Сьогодні літр газу в Україні коштує від 6,60 до майже 7 гривень. Як відзначають експерти, вести мову про його справедливу ціну в наших умовах, на жаль, важко: корупційна складова у вітчизняній схемі ціноутворення саме цього енергоносія надто висока. І вартість літра газу зазвичай просто підганяють під 50—60% від ціни літра бензину.

«Ринок уже знову зацікавився газом, — каже Сапегін. — Втім існує ще й інша, суто ринкова перепона. Як відомо, під час кризи знижуються обсяги перевезень. І цей факт призводить до збільшення терміну окупності газового обладнання». Яке знову ж таки є переважно імпортним і через валютні коливання його вартість де–факто зросла.