Барак Обама виголошує заяву про неприпустимість дій Росії. (Рейтер.)
Після дозволу Ради Федерації на введення російських військ в Україну телефон в ініціатора цього рішення вже гарячий від дзвінків світової ваги. Як і з Меркель, із президентом США Володимир Путін розмовляв 90 хвилин. Згідно з повідомленням Білого дому, Барак Обама дав зрозуміти, що подальше порушення українського суверенітету негативно вплине на становище Росії на міжнародній арені — аж до політичної й економічної ізоляції. А якщо Москву турбує ставлення до етнічних росіян та меншин в Україні, «належним способом вирішення цієї стурбованості є пряма взаємодія з урядом України та направлення міжнародних спостерігачів під егідою Ради Безпеки ООН або ОБСЄ».
За повідомленням прес–служби Кремля, у відповідь на занепокоєння Обами Путін «привернув увагу до провокаційних, злочинних дій ультранаціоналістичних елементів, по суті заохочуваних нинішньою владою в Києві», і заявив, що «Росія залишає за собою право захистити свої інтереси та російськомовне населення [в Україні]». Згодом приблизно в такому самому ключі відбулася розмова президента РФ і з французьким колегою Франсуа Олландом.
Барак Обама також виступив у Білому домі з офіційною заявою, в якій наголосив, що за будь–яку військову інтервенцію в Україні Москву чекає «відплата». Глава Білого дому також попередив, що найближчими днями Сполучені Штати активно проводитимуть консультації із союзниками й партнерами в Раді Безпеки ООН, Північноатлантичній раді, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та підписантами Будапештського меморандуму. Нагадаємо, разом зі США та Великою Британією одним із підписантів цього меморандуму, які у відповідь на відмову України від ядерної зброї гарантували нашій державі суверенітет і безпеку, виступила й Росія.
Своїй адміністрації американський президент наказав активізувати роботу з міжнародними партнерами , щоб забезпечити українському уряду підтримку, зокрема негайне надання технічної та фінансової допомоги для забезпечення економічної стабільності, здійснення необхідних реформ, проведення успішних виборів та іншого сприяння «на шляху до демократичного майбутнього».
«Безпрецедентним актом агресії» назвав поведінку Москви держсекретар США Джон Керрі. «У ХХІ столітті так не поводяться, як у ХІХ, вторгаючись в іншу країну на абсолютно вигаданих підставах, — наголосив очільник зовнішньополітичного відомства в ефірі телеканалу Сі–Бі–Ес. — Це приголомшливий, умисний вибір президента Путіна — вторгнутися в іншу країну. І це після того, як Росія витратила 60 мільярдів доларів на Олімпіаду, намагаючись змінити свій імідж». Водночас Керрі зазначив, що Москва «ще має шанс» зробити вибір на користь мирного врегулювання конфлікту.
Учора глава Держдепу вилетів до Києва для переговорів щодо виходу з кризи, перед тим поширивши у своєму «Твіттері» власну цитату: «Це не Схід проти Заходу, це не США з Європою проти Росії. Це люди України, які борються проти тиранії».
За даними газети «Коммєрсант–Україна», у Вашингтоні цими днями відбулося кілька закритих засідань ради безпеки, учасники яких обговорювали можливі санкції проти Росії через агресію щодо України. Серед запропонованих заходів — бойкот зустрічі лідерів «Великої вісімки» в Сочі і взагалі виключення Росії з цього елітного «клубу», повернення до розгортання системи ПРО у Східній Європі, заморожування консультацій щодо підписання договору про вільну торгівлю, розширення «списку Магнітського» шляхом внесення у цей перелік персон нон–грата офіційних осіб РФ, причетних до організації нападу на Україну, тощо.
Підтримує позицію союзника й інший підписант Будапештського договору — Британія. Учора під час зустрічі з Головою Верховної Ради Олександром Турчиновим у Києві міністр закордонних справ Об’єднаного Королівства Вільям Хейг запевнив, що світ не залишить Україну наодинці з Кремлем і домагатиметься припинення агресії Москви. Уточнивши: ідеться про дипломатичний та економічний тиск міжнародної спільноти на Росію, а «військові можливості ми не обговорюємо». Якщо ж ситуацію не вдасться розв’язати дипломатичним шляхом, то «для Росії будуть інші наслідки й інша ціна».
Нинішній конфлікт глава британського МЗС назвав «однією з найбільших криз у міжнародних відносинах» і порадив російському лідеру «усвідомити реальність».
Тим часом Лондон виділяє Україні термінову технічну допомогу для здійснення економічних та політичних реформ — у розмірі 10 мільйонів фунтів стерлінгів. Учора до Києва приїхала група британських експертів, яка працюватиме над цим питанням.
Європу, в якої все це відбувається «під боком» і загрожує значно більшим вогнищем конфлікту, ніж свого часу Косово, рішення Кремля про використання російської армії на території України, природно, шокувало. Заяви про необхідність дотримання міжнародних угод і поваги до суверенітету й територіальної цілісності України видали верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон, голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу тощо. «Ми були вражені повідомленнями про порушення суверенітету України. Це — події, які здаються немислимими у ХХІ сторіччі на Європейському континенті, — наголосив Баррозу, виступаючи на третій генеральній асамблеї «Нова розповідь для Європи» в Берліні. — Відмінності не можуть вирішуватися шляхом поділу або виділення. Історія показала нам, що безпека не приходить від будівництва великих парканів або стін, а приходить від інтеграції цих відмінностей. Це те, за що виступає Європейський Союз. Ці цінності Європа захищатиме».
Після суботнього голосування російських сенаторів на термінове засідання з україно–російського питання зібралася Рада Безпеки ООН. Зустріч проходила в закритому режимі. Відомо, що Сполучені Штати закликали РБ направити в Україну міжнародну посередницьку місію, британський посол запропонував негайно провести консультації гарантів української територіальної цілісності за Будапештським меморандумом тощо. Посол України в Радбезі ООН Юрій сергєєв висловив подяку «всім, хто говорив про територіальну цілісність України, включаючи Генерального секретаря [Організації Об’єднаних Націй Пан Кі Муна].
Після консультацій Ради Безпеки Генсек ООН делегував до Києва свого першого заступника Яна Еліассона. Він мав прилетіти вчора увечері, щоб «на місці провести власну оцінку подій» і за її результатами поінформувати Генерального секретаря про подальші кроки, які може здійснити ООН для деескалації ситуації.
Втім особливі сподівання на Раду Безпеки покладати не варто, адже Росія (а також Китай) наділена правом вето на будь–яке рішення цього органу. Пекін, щоправда, в особі речника МЗС Китаю Цинь Гана заявив, що «поважає незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України» і «здавна дотримується принципу невтручання у внутрішні справи». Пообіцявши стежити за розвитком подій, дипломат закликав сторони до мирного вирішення конфлікту.
Інша річ — НАТО. Позаяк Україна не є членом цього блоку, сподіватися на те, що всі його учасники стануть на захист нашої територіальної цілісності, як це було б у випадку членства, не випадає. Проте, за словами деяких експертів, як постійний учасник миротворчих місій НАТО Україна має підстави звернутися по допомогу.
У неділю на засіданні з цього приводу Рада міністрів Північноатлантичного Альянсу ухвалила заяву, в якій наголосила, що «військові дії сил Росії є порушенням міжнародного законодавства і суперечать принципам ради НАТО— Росія та «Партнерства заради миру», закликавши Москву поважати міжнародні зобов’язання, а обидві сторони — «негайно шукати мирне вирішення» за допомогою міжнародних посередників.
Велика сімка й одне «г»
«Велика вісімка» може знову перетворитися на «Велику сімку». У ніч із неділі на понеділок на сайті Білого дому з’явилася спільна заява лідерів держав G–7. «Ми, лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, а також президент Європейської Ради та голова Європейської Комісії, зібралися сьогодні, щоб засудити очевидне порушення Російською Федерацією суверенітету й територіальної цілісності України, всупереч зобов’язанням Росії згідно зі Cтатутом Організації Об’єднаних Націй та договором з Україною від 1997 року, — йдеться в повідомленні. — Ми закликаємо Росію вирішувати будь–які проблеми безпеки або прав людини з Україною шляхом переговорів і/або за допомогою міжнародних спостерігачів та посередників під егідою ООН або Організації з безпеки і співробітництва в Європі».
Лідери «Великої сімки» наголошують, що готові надати підтримку в цих зусиллях, і закликають усі сторони до максимальної відповідальності й стриманості. А головне — наголошують, що дії Росії щодо України порушують принципи й цінності, на яких ґрунтується діяльність «Великої сімки» та «Великої вісімки». З огляду на це всі держави цього «клубу великих» (окрім, зрозуміло, Росії) вирішили призупинити підготовку до саміту G–8, який мав відбутися в червні у Сочі — «доти, доки обставини не повернуться на той рівень, що дозволить «Великій вісімці» вести змістовну дискусію.
За іронією долі, фактично напередодні цієї заяви на сайті російського головування в G–8 1 березня було оголошено про початок акредитації преси на сочинський саміт. Як жартують журналісти, тепер замість G–8 у саміті може зібратися тільки «г»–1.
Підписанти заяви також наголошують, що вони єдині в підтримці суверенітету і територіальної цілісності України та її права власноруч обирати своє майбутнє. «Ми зобов’язуємося підтримувати Україну в її намаганнях відновити єдність, стабільність та політичне й економічне здоров’я країни. З цією метою ми будемо підтримувати роботу України з Міжнародним валютним фондом з метою узгодження нової програми і здійснення необхідних реформ».
Відтоді, як 1997 року «Велика сімка» завдяки приєднанню Росії перетворилася на «Велику вісімку», це перший випадок, коли «старі» члени клубу позиціонують себе окремо від восьмого «новачка». І хоча формально кількість учасників цього неофіційного об’єднання найбільш промислово розвинених держав світу ніяк не оформлена, такий жест більш ніж показовий.
Особливо якщо врахувати, що більшість членів G–7 схиляються до того, щоб надалі взагалі виключити Москву з цього елітного товариства. Відкрито проти наразі висловилася лише Німеччина в особі міністра закордонних справ Франка–Вальтера Штайнмайєра. Він, зокрема, наголосив, що формат «Великої вісімки» дозволяє країнам Заходу вести прямий діалог із Росією, і нехтувати цією можливістю не варто. Штайнмайєр також відзначив, що міжнародна спільнота має прагнути врегулювати ситуацію, а не поглибити конфлікт між Росією та іншими країнами. На думку глави німецького МЗС, надто пильна увага до можливих ускладнень конфлікту може призвести до того, що ці ускладнення дійсно виникнуть. А Україна та Росія, мовляв, повинні розібратися без посередників.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
