Недільне позачергове засідання Ради було закритим — журналісти могли чути лише віддалене відлуння непростої дискусії щодо де–факто оголошеної Росією війни. А ще воно було коротким: дуже швидко парламентарії ухвалили кілька постанов, щоразу набираючи конституційну (від 300 до 318) більшість голосів.
У першій постанові ВР звернулась до держав–гарантів Будапештського меморандуму з закликом забезпечити територіальну цілісність України. Нею ж парламент підкреслив необхідність вирішення конфлікту винятково мирним шляхом за участі міжнародних експертів ОБСЄ, ООН, Ради Європи, ЄС та СНД. Зі свого боку Україна гарантувала дотримання всіх раніше підписаних угод, а також проведення чесних прозорих виборів і — що важливо — місцевого референдуму в Криму, якщо той проходитиме в рамках діючої Конституції.
Іншим документом парламент висловив солідарність зі збройними силами України та схвалив рішення РНБО про переведення Збройних сил у повну бойову готовність. У контексті цього Рада доручила уряду вжити заходів для покращення фінансового забезпечення ЗС України. Було прийнято також звернення до парламентів країн західної демократії щодо визнання дій Росії неприпустимим, кричущим порушенням всіх засадничих принципів міжнародних відносин. ВР запросила міжнародні структури організувати виїзні засідання своїх органів в Україні.
Парламент не обійшов увагою і переговори з Росією. Було вирішено сформувати групу для ведення таких перемовин. Подібні паркетні реверанси — «не від хорошого життя». Прем’єр–міністр Арсеній Яценюк наголосив на необхідності дипломатичного розв’язання конфлікту з огляду на «кратну перевагу збройних сил Росії над збройними силами України». Яценюк додав, що протягом останніх років здійснювалась «цілеспрямована діяльність щодо підриву національної безпеки України».
Власне, Прем’єр Яценюк уже встиг поспілкуватися зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим. Той все твердив про «напади на російське населення в Україні», але, за словами Яценюка, коли українська сторона попросила Медведєва навести конкретні приклади, російський урядовець не зміг озвучити жодного.
Що стосується підтриманого Радою рішення РНБО, то в ньому йшлося про таке. Перший і четвертий пункти стосувалися приведення ЗСУ у бойову готовність і виділення Кабміном необхідного для цього фінансування. Пункт другий є секретним, зауважив секретар РНБО Андрій Парубій. Третій присвячено навчанням військовозобов’язаних. П’ятий пункт зобов’язує МЗС України звернутися до зовнішньополітичних відомств США та Великої Британії як до підписантів Будапештського меморандуму. Шостий — бере під посилену охорону об’єкти енергетики та інфраструктури. Мінімальна кількість голосів, яку збирали зазначені постанови, — 300, конституційна більшість!
Що стосується можливості введення надзвичайного чи військового стану, то такий варіант Верховна Рада не обговорювала. Адже і перший, і другий статус виключає проведення виборів, між тим як президентські перегони призначено на 25 травня.
Сьогодні ВР, вже в режимі чергового пленарного засідання, продовжить свою роботу.
Олександр Турчинов, в.о. Президента України:
— Вони провокують нас на військовий конфлікт. За даними нашої розвідки, вони відпрацьовують сценарій, який повністю аналогічний абхазькому, коли, спровокувавши конфлікт, вони розпочали анексію території.
Українські військові виконують свої обов’язки, але не піддаються на провокацію, не йдуть на військовий конфлікт, розуміючи ту високу небезпеку, на яку наражається цивільне населення Криму.
Я особисто звертаюся до президента Путіна з вимогою негайно припинити провокацію і відкликати військових із Автономної Республіки Крим, працювати винятково в рамках підписаних угод... Я говорив з головою Держдуми Росії паном Наришкіним, чітко акцентував на агресивних погрозах російських військових і сказав, що українські війська діють відповідно до українських законів і Конституції, вони будуть обороняти українську землю, і будь–яка спроба атакувати військові містечка — це фактично пряма військова агресія проти нашої країни, за що будуть нести повну відповідальність російські військові і керівництво РФ.
Арсеній Яценюк, Прем’єр–міністр:
— Військова інтервенція в Україну є неприйнятною, є порушенням всіх міжнародних договорів, міжнародних правил і зобов’язань в першу чергу Росії. Ми як Україна заявляємо — ми готові боронити свій суверенітет і переконані, що Росія не вдасться до військової інтервенції на території України, адже така військова інтервенція за таких обставин буде початком війни і закінченням будь–яких стосунків між Україною і Росією. ...Уряд України вживає всіх заходів для забезпечення миру, стабільності і єдності української держави. Ми готові здійснити матеріально–технічне і фінансове забезпечення для підтримки Збройних сил і для забезпечення обороноздатності України.
Андрій Парубій, секретар РНБО:
— Три роки Янукович спільно з РФ вели операцію зі знищення української армії, зі знищення українських правоохоронних органів, знищення нашої СБУ і служб розвідок. Вони намагалися повністю знищити матеріальну базу, вони намагалися поставити представників п’ятої колони, які б служили не Україні, а іншій державі... Нам необхідне єдине військо, ми вважаємо, що дисципліна і координація дій зараз вкрай важливі.
Юлія Тимошенко, один із лідерів опозиції:
— Володимир Путін добре розуміє, що оголошуючи війну нам, він оголошує її в тому числі і гарантам нашої безпеки, а саме — США та Великій Британії. Я хочу вам твердо сказати: я не вірю, що Росія переступить цю межу, а якщо переступить, то точно програє... Росія не піде на збройну війну з усім світом, і тому сьогодні іде не війна зброї, а війна нервів та інтелекту. Ми мусимо виграти цю війну, і ми її виграємо... Нам не можна сіяти паніку та нестабільність в нашій власні країні. Це те, чого прагне агресор. Наша головна зброя сьогодні — це саме спокій.
Сергій Тарута, підприємець, мільярдер:
— Останні 23 роки ми будували нашу країну. Не завжди вміло і не завжди успішно, але 23 року ми вкладали свої знання, душу, сили, кошти, час — у те, щоб Україна стала справді незалежною, економічно розвиненою і політично зрілою, успішною державою. Зараз у нас цю можливість відбирають. Причому відбирають ті, з ким ми співпрацювали всі ці 23 роки, будували спільний ринок, спільний бізнес. Введення російських військ на територію України можна розглядати тільки як окупацію. Військову окупацію мирної території .
Чи потрібно пояснювати , чим для нас з вами це закінчиться? Думаю, ні — ми просто втратимо все. Все, що вкладено і побудовано за 23 роки незалежності, буде знищено , — якщо не вогнем , то економічною розрухою. Ми повинні відстояти Україну. Так , недосконалу. Так, різномовну. Але — нашу! Українські бізнесмени, громадяни, політики — сьогодні час об’єднуватися ! Сьогодні ми всі — українці. Всі під одним, нашим національним прапором.
Володимир В’ятрович, історик:
— Врешті, тепер стало зрозуміло, чий наказ виконував Сівкович, розганяючи студентський Майдан, хто постійно підкидав хмизу у вогнище протесту, викрадаючи активістів, хто постріляв мєнтовських снайперів в останній день протистояння. Відповідь на всі питання одна — Росія. Їй потрібен був слабенький, закривавлений Президент України, від якого відвернувся світ. Але вони не врахували нашої сили, яка позбавила їх маріонетку президентського крісла. Судячи з теперішніх подій — це не остання помилка Кремля, який ніяк не засвоїть просту істину: «Україна — не Росія».
Єгор Соболєв, журналіст:
— Українсько–російської війни не буде. Вже йде війна між вільними людьми і підданими тиранії. Цю війну тиранія програє. І не лише на нашій землі.
Савік Шустер, журналіст:
— Різниця між Путіним і Гітлером одна. Гітлер не був мільярдером.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
