Другий штурм за планом

04.03.2014

Учора відбулася друга спроба синхронного штурму облдержадміністрацій, зокрема в Донецьку та Одесі. Перша прокотилася сходом країни в суботу — Харків, Луганськ, Донецьк (невдалими виявилися наміри сепаратистів у Херсоні та Миколаєві, де проукраїнські сили виявилися більш згуртованими). Нагадаємо, що суботні штурми відбувалися майже одночасно, до того ж паралельно з голосуванням у верхній палаті парламенту РФ рішення про застосування збройних сил Росії на території України. Політичні оглядачі не сумніваються, що всі ці факти свідчать про спланованість операції.

Учора вкрай складна обстановка була в Донецьку, де облдержадміністрацію штурмували озброєні вогнепалами люди. Нападників було не більше трьох сотень. Мета штурму — завадити засіданню сесії облради, на якій депутати мали висловити недовіру самопроголошеному на проросійському мітингу в неділю «губернатору»–радикалу Павлу Губарєву; також облрада планувала висловитися проти російського військового вторгнення в Україну. Вочевидь, сприяв такому засіданню новопризначений голова ОДА, олігарх Сергій Тарута. Проте ці проукраїнські плани не вдалося втілити, принаймні вчора. Над приміщенням облдержадміністрації майорів прапор РФ.

Станом на 16.00 озброєні сотні захопили перші поверхи будівлі, присутні депутати та приблизно два десятки журналістів змушені були забарикадуватися на четвертому поверсі, передало «Радіо «Свобода». Журналісти через соціальні мережі повідомили, що міліція співпрацює з людьми, що штурмують будівлю. Вони повідомляють, що вже захоплена сесійна зала. «Міліція зробила коридор для учасників проросійського мітингу, вони увійшли до будівлі Донецької ОДА. Журналісти зараз на четвертому поверсі. І готуються до смерті», — пише Олексій Мацука.

  Штурм ОДА відбувся і в Одесі. На відміну від багатотисячного проукраїнського мітингу в неділю, вчора брати ОДА прийшли близько 700 осіб, багато хто в касках та з кийками. Вони зняли жовто–блакитний прапор iз флагштока і вивісили російський триколор. Проте, як пише «Думская», депутати обласної ради встигли, хоч і з третьої спроби, підтримати включення в текст звернення до уряду і народу країни пункт про неприпустимість введення в Україну іноземних військ. Також депутати заявили, що Одеська область не буде навіть тимчасово відділятися від України і не наполягатиме на референдумі про автономію. Але регіональні збори закликали Київ скасувати рішення про розпуск «Беркута».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>