Без пільг і без буфету

Поточний тиждень Верховної Ради мав би проходити в роботі в округах. Проте депутати зі зрозумілих причин ухвалили рішення працювати в сесійному режимі. Оскільки всі важливі кадрові рішення (призначення Кабміну тощо) були ухвалені напередодні, в п’ятницю, 28–го, парламентарії «підчищали» дрібніші «завали».

Так, зокрема, вони розпрощалися з власними привілеями. Принаймні зі значною їх частиною. За закон, яким скасовано низьку пільг, було віддано 301 голос. Цей закон скасував виплату зарплатні тим депутатам, які припинили виконання повноважень протягом року (до сьогодні цю преференцію безжально експлуатували нардепи ще VI–V скликань, не кажучи вже про недавнє VІ). Скасовано також виплату щорічної допомоги на оздоровлення (у розмірі подвійної місячної заробітної плати), річні посадові оклади при виході на пенсію, безоплатне забезпечення путівками, державне страхування за рахунок коштів із держбюджету. Ліквідовано й право на дармове користування всіма видами громадського транспорту, встановлено ліміт коштів на проїзд. Не бачити нардепам і житла за рахунок держави. Максимум, який дозволяє новий закон, — це видача лімітованих коштів для винаймання готелю (причому ця норма стосується тих парламентаріїв, котрі живуть далі, ніж за 30 км від Києва). Список тих, хто наполягатиме на отриманні «готельних» грошей, друкуватиме газета «Голос України».

Єдине питання, яке лишилось відкритим, стосується пенсійного забезпечення нардепів. А все тому, що, як висловився автор закону, «УДАРівець» Віктор Пинзеник, «спеціальний режим пенсійного забезпечення мають не тільки народні депутати, а більш десяти категорій громадян України». Чинною наразі лишається і депутатська недоторканність.

Водночас голосування за закон стало підставою для такого собі конфлікту між фракціями «УДАР» і «Свобода». Депутати з партії Віталія Кличка проштовхували проект про позбавлення пільг лише нардепів (і успішно), тоді як «тягнибоківці» заявляли про потребу опустити з небес на землю і Президента, прокурорів, суддів тощо.

Також минулої п’ятниці Верховна Рада висловила недовіру Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Проект постанови підтримали 242 депутати, при цьому фракція Компартії не дала жодного голосу. Рішення вдалося ухвалити з другої спроби, оскільки спершу на кнопки «за» натиснув лише 221 нардеп. Обурившись, Андрій Пишний із «Батьківщини» закликав головуючого «закрити к бісовій матері буфет», щоб парламентарії повернулися до сесійної зали.

Голос чи то совісті, чи то повного шлунка таки взяв гору, і нардепи дослухались до аргументів свого колеги Миколи Княжицького («Батьківщина»), котрий звинуватив Нацраду в заохоченні монополістів та нищенні близько 150 місцевих і регіональних компаній. А керівник парламентського Комітету з питань свободи слова Микола Томенко подякував колишньому голові Нацради Володимиру Манжосову, який із розумінням поставився до ситуації та написав заяву про звільнення за власним бажанням. Його приклад наслідували також Микола Фартушний та Лариса Мудрак. При цьому Ірина Геращенко («УДАР») формулювала завдання для Генпрокуратури: перевірити діяльність цього складу Нацради на предмет корупційності. Вона також висловилася за те, щоб президентська квота Нацради була призначена після президентських виборів. У цьому її підтримав Томенко.