Крісла від Майдану

За відсутності достовірної інформації про склад нового уряду iнтернетом гуляють його «фейкові» версії. Щодо правдивого списку міністрів, то він — хочеться вірити — сьогодні буде затверджений Верховною Радою. А вчора, о 19.00, за нього голосував Майдан. Є варіант складу уряду, що опинився у розпорядженні видання «Комерсант». Згідно з ним, посади можуть бути розподілені так:

Прем’єр–міністр — Арсеній Яценюк (або, додає журналіст Мустафа Найєм, Петро Порошенко); міністр культури — «голос Майдану» Євген Ніщук; міністр молоді і спорту — один з лідерів Автомайдану Дмитро Булатов; міністр освіти — президент «Могилянки» Сергій Квіт; міністр охорони здоров’я — Ольга Богомолець або координатор медслужби Майдану Олег Мусій; міністр закордонних справ — Леся Оробець. У цей список корективи вносить Найєм, який, зазначає, зокрема, що, оскільки Оробець від посади відмовилась, МЗС може відійти Борису Тарасюку. Насправді ж, зазначає депутатка у своєму «Фейсбуці», їй жодних портфелів не пропонували, фракція ж підтримала кандидатуру Тарасюка. Також, за даними Найєма, МВС може дістатися Віталію Яремі (але це ще не узгоджено), Мінфін буде запропоновано Віктору Пинзенику, Міністерство оборони — гіпотетично — може відійти коменданту Майдану Андрію Парубію.

Кандидатура Парубія як міністра оборони була згадана раніше у тій версії Кабміну, яку представила, зокрема, Західна інформаційна корпорація. Це єдина точка дотику ZIK з варіантом «Комерсанту». У списку ZIK фігурували також Ірина Фаріон (як міністр освіти), Богдан Бенюк (буцімто кандидатура на міністра культури), а також Олександра Кужель і Людмила Денісова (відповідно: Міністерство доходів і зборів та Міністерство соцполітики). Найпалкіше обурення користувачів соцмереж викликала персона «свободівки» Фаріон. Проте, схоже, хвилювання було передчасним: лідер «Свободи» Олег Тягнибок повідомив, що його партія ще не визначилась щодо участі у новому Кабміні.

Решта можливих призначень стосуються позаурядових структур. Главою антикорупційного бюро, як передбачається, може стати глава партії «Демократичний альянс» Василь Гацько або ж журналістка Тетяна Чорновол, главою люстраційної комісії — активіст Єгор Соболєв. Крісло Уповноваженого з прав людини можуть віддати співголові Української гельсiнської групи Євгену Захарову, посаду керівника Конституційної комісії, ймовірно, запропонують голові Центру політико–правових реформ Ігорю Коліушку, керівника Департаменту міграції — Зоряну Шкіряку. Як бачимо, частина портфелів гіпотетично дістається громадським активістам — такою є воля Юлії Тимошенко, повідомляють джерела. Про необхідність «кадрово відзначити» майданівців у вівторок з трибуни Верховної Ради заявляв і Арсеній Яценюк: в числі тих, кого він хотів би бачити при портфелях, були названі Ігор Луценко, Євген Ніщук та Руслана Лижичко.

Остання підкреслила: участі у формуванні уряду вона не бере. Несподіванкою стала присутність його імені у списках майбутніх чиновників і для Євгена Захарова. Свого часу він балотувався на посаду омбудсмана, але зараз, коли її обіймає Валерія Лутковська, Захаров не бачить причин претендувати на це крісло. «Вважаю, що Уповноваженим має бути Лутковська», — зазначив Захаров у коментарях «УМ». Натомість прийняти відповідну пропозицію налаштований Сергій Квіт. «Я пропонував Лілію Гриневич (депутата від «УДАРу») та Михайла Згуровського (ректора КПІ), але оскільки через об’єктивні причини вони не можуть бути (міністром освіти. — Авт.), погодився я», — сказав він.

Ідея ставити на ключові посади революціонерів і громадських активістів не всім до смаку. «Країні потрібні антикризові менеджери», — говорять у фракції «Батьківщина». Мовляв, просто хороші люди не справляться з проблемами в економіці, навпаки, ще більше дестабілізують ситуацію. А тим часом, поки «Свобода» ще тільки міркує над форматом своєї участі у Кабміні, від планів увійти в новий уряд відмежовується «УДАР». Тут причина зрозуміла: Віталій Кличко, як найрентиговіший кандидат на посаду Президента, націлений на найвищу посаду в державі.

Іще один дуже вагомий, але менш обговорюваний момент: оскільки, за Конституцією 2004 року, існування парламентської більшості має бути формалізованим, а сама більшість (яка й висуватиме кандидата у прем’єр–міністри) повинна оголосити про своє створення, питання нової коаліції в Раді набуває першочергового значення. Вчора парламент «відпочивав» (тайм–аут взято до четверга), а точніше, вів активні кулуарні консультації з цього приводу.

Як і раніше, голосів лише екс–опозиційних (а тепер уже — провладних) фракцій для створення більшості не вистачає. Сумарно «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» мають близько 170 голосів. Очікується, що до складу коаліції увійдуть також депутатські групи «Економічний розвиток» (на чолі з Анатолієм Кінахом) та «Суверенна європейська Україна» (цю групу створили позафракційні Ігор Еремєєв та Володимир Литвин). Якщо таке злиття пройде успішно, це дасть іще 70 додаткових «багнетів». Таким чином, кількість коаліціантів наблизиться до 240 народних депутатів.