«Пральня» чи Міністерство культури

Вимога № 1 — проведення люстрації керівного складу Міністерства культури

На робочі зустрічі Асамблеї, де мала б вирішуватися доля Мінкульту, щодня приходить майже по 200 діячів культури. Зокрема, у зборах взяли участь лідер гурту «Мандри» Фома, Антін Мухарський, режисер і театральний діяч Лесь Танюк, кінорежисер Володимир Тихий, співачка Марія Бурмака, музикант Кирило Стеценко, письменники Володимир Даниленко, Павло Вольвач, брати Капранови, художники Володимир Кузнецов, Матвій Вайсберг, представники ІСТМ (Ініціатива самозахисту трудящих мистецтва), галерист Євген Карась, керівник ЕтноТолоки Данило Данилейко та інші. Вони вимагають проведення люстрації керівного складу Міністерства культури, системних реформ у галузі культури та узгодження кандидатури міністра культури.

Чиновників у будівлю не пускають. У понеділок на роботу прийшли перший заступник міністра Тимофій Кохан із працівниками. У супроводі Самообоорони їм дозволили забрати особисті речі з кабінетів і попросили піти геть. Трішки пізніше після цього інциденту Верховна Рада поіменним голосуванням звільнила від виконання обов’язків міністра культури Леоніда Новохатька у зв’язку з неналежним виконанням своїх посадових обов’язків. За це рішення проголосували 288 народних депутатів.

Асамблея заявила, що й надалі блокуватиме будівлю і вимагає від депутатів прислухатися до їхніх пропозиції. Якщо з ними не узгодять кандидатуру міністра культури і новопризначений керівник відомства їх не задовольнятиме, його не впустять на нову роботу. На сьогодні відкрита група з діячів культури та активістів Майдану вимагає «проведення аудиту та системного аналізу попередньої діяльності Міністерства культури, впровадження люстрації як одного з головних принципів кадрової політики, узгодження з АДКУ кандидатури нового міністра культури, прозорості діяльності Міністерства культури, припинення керування культурою, виробляння культурного продукту та обслуговування будь–якої ідеології, реорганізації цієї установи, залучення досвіду постсоціалістичних країн, ефективного перерозподілу коштів та стратегічного мислення».

Новий міністр — без досвіду роботи чиновником і комуністичного минулого

Учасники Асамблеї не пропонують скасовувати Мінкульт. Хоча раніше думка про його недоцільність звучала не один раз. Колишній міністр культури Ігор Ліховий, який завітав на перші збори Асамблеї, пояснив, що сьогодні від міністерства залежать понад півтори тисячі різних організацій.

«Дійсно, треба зробити інвентаризацію, переглянути доцільність тих чи інших. У 2005 році я ставив питання про ліквідування Мінкульту. Потім я вивчав досвід подібних інституцій в Європі — і нам потрібно міністерство культурної спадщини, щоб зберегти насамперед те, що саме по собі вижити не може — музеї, архіви, заповідники», — каже Ліховий.

Директор дистриб’юторської компанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов погоджується: Міністерство культури потрібне, та, щоб надалі воно працювало ефективно, потрібно провести люстрацію — захід, актуальний не тільки для культурної сфери.

«Мінкульт займається не лише митцями. Воно регулює також міжнаціональні відносини, релігійні питання. Якщо йдеться про створення такої структури, як Асамблея, то зрозуміло, що, окрім митців, що не розуміються на керуванні, мають також бути представники творчих спільнот. Інакше кажучи, після люстрації на місце чиновників мають прийти арт–менеджери», — розповідає Іванов.

Також 50 письменників, художників, кураторів, критиків і експертів, серед яких Юрій Андрухович, Володимир Тихий, Олександра Коваль, Микола Скиба та інші, у листі до народних депутатів назвали критерії, яким має відповідати майбутній міністр культури. Учасники Асамблеї впевнені: кандидат має бути спершу затверджений громадою. «Необхідно взяти до уваги негативний досвід останнього десятиліття, коли на посаду міністра культури України призначали або бюрократів радянського зразка, або лояльних до влади митців без управлінського досвіду», — наголошують митці.

Міністром, на думку підписантів, має стати людина з незаплямованою репутацією, без досвіду роботи в держслужбі, однак iз досвідом ефективного управління у сфері культури. Окрім того, кандидат має бути обізнаним з європейськими практиками ведення культурної політики, а також «публічно задекларувати власну волю до реформування галузі культури».

Влада знову ігнорує

Активісти Майдану та митці у повному хаосі визначаються зі своїми кандидатами на міністра культури і думають над призначенням на цю посаду когось зі списку, в який входять ведучий Євромайдану, актор Євген Нищук, співаки Руслана і Святослав Вакарчук, режисер Влад Троїцький, арт–менеджер Олеся Островська–Люта, доктор культурології Володимир Нікітін та інші. Для цього у Мінкульті створили скриньку, куди можна кидати листочок iз прізвищем свого кандидата, сторінку у «Фейсбуці» та щовечора о 19.00 збори, де обговорюватимуть ці питання.

А тим часом із джерел Верховної Ради і від активістів Евромайдану став відомий список розподілу посад у новому уряді між «УДАРом», «Свободою» і «Батьківщиною» станом на понеділок. На пост міністра культури розглядають актора і «свободівця» Богдана Бенюка.

Не здамося!

На засіданнях Асамблеї виробили певні пропозиції, які так чи інакше не дозволять новому міністру займатися мутними справами. Запропоновано у соцмережах створити «Чорний список» кандидатів, які свого часу в культурі зробили багато лихого, «роздерибанили» заповідники, музеї, культурні надбання. Тож їх у жодному випадку не можна буде призначати на будь–яку посаду в Мінкульті.

Також висунули пропозицію узаконити Раду Майдану, яка б могла накладати вето на рішення Мінкульту і створити електронне міністерство на зразок електронного уряду Естонії і Литви, щоб мати можливість контролювати потік грошей і знати про кожен крок чиновників.