Ера машин

Група «Азовмаш», яка об’єднує провідні підприємства важкого машинобудування України, відвантажила корпус конвертера ємкістю 400 тонн на адресу російського підприємства «Сєвєрсталь». Уже завтра череповецький комбінат отримає наступне замовлення — опорне кільце. Окрім цього, завершується виготовлення машини для завантаження скрапу в конвертер для Новолипецького металургійного комбінату. «Такі агрегати у кількості восьми штук створені конструкторами «Азовмашу». Раніше вони були виставлені у Липецьку, Тимертау та Магнітогорську», — повідомили на підприємстві.

Серед конкурентних переваг цього обладнання компанія називає характеристики міцності, високу ступінь автоматизації, постійну модернізацію у відповідності до вимог замовника. Тож наступні експортні контракти передбачають відвантаження насипного апарата діаметром 5,4 м для Аннабі (Алжир) та апарата трохи меншу діаметра — 4,2 м — для замовника з Об’єднаних Арабських Еміратів.

Як наголошують експерти, цей приклад свідчить, що українські машинобудівники, використовуючи свій науковий і технічний потенціал, успішно продають на експорт високотехнологічні вироби. І цим фактом країна може пишатися. Також є всі підстави вважати, що у майбутньому доходи від експорту дозволять машинобудівникам ще більш передові технології і продавати ще складнішу продукцію.

Немаловажно і те, що високий інженерно–технологічний потенціал продовжує залишатися важливою конкурентною перевагою нашої країни. При цьому попри наявність потужних світових конкурентів, які мають кращі умови забезпечення кредитними коштами, надійніше забезпечені високотехнологічним обладнанням, наші машинобудівники вміють перемагати їх на тендерах. Це свідчить про те, що інженерна думка і складне виробництво у нашій країні продовжують залишатися на висоті.

Досягненням України є те, що вдалося зберегти виробничий і науковий комплекс вітчизняного машинобудування. Адже нині він виявився як ніколи затребуваним — повним ходом iде модернізація металургії як в Україні, так і в інших державах. І вітчизняні металурги беруть у цьому процесі найактивнішу участь.

Аналітики відзначають: нині цілий ряд вітчизняних машинобудівних підприємств активно нарощує виробництво. Так, Карлівський машинобудівний завод (Полтавська область) — провідний виробник елеваторного обладнання, збільшив свої потужності втричі, що забезпечує випуск продукції для зберігання понад 3 млн. тонн зерна щорічно. «У 2011 році ми викупили обладнання та інтелектуальні права одного із підприємств–банкрутів у Великобританії, де було цілком нове американське обладнання, все вивезли, установили у нас і навіть повністю відремонтували під це один із цехів», — розповідає генеральний директор інвестиційної компанії «Драгон Капітал», яка контролює Карлівський завод, Томаш Фіала.

Утiм вітчизняні машинобудівники претендують ще й на ніші світового ринку, зайняті їх конкурентами. Наприклад, сільгоспвиробники не завжди довіряють вітчизняним машинобудівникам і надають перевагу хоча й вживаній, але імпортній техніці. Торік вони потратили на її придбання півмільярда гривень. Натомість українські машинобудівники збільшили у 2013 році випуск техніки та обладнання для агропромислового комплексу на 10% — до 20,4 тис. одиниць техніки. Заввідділом Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук навів таку статистику: торік аграрії витратили на закупівлю посівної техніки 670 млн. гривень, із яких лише 95 млн. гривень потрапило на рахунки наших машинобудівників. Директор департаменту Мінагрополітики Олександр Григорович пояснює це так: аграрії нині використовують передові технології, вимогам яких українська техніка просто не відповідає. Звідси і спад у виробництві.

Утiм не можна стверджувати, що наші виробники не вміють працювати у сучасних умовах. Скажімо, у Краматорську (Донецька область) розпочнуть виготовляти вітротурбіни за німецькими технологіями. І ринок збуту для них, за прогнозами аналітиків, може знаходитися далеко за межами України.