Герої та ентузіасти

За всі часи участі України в зимових Іграх наші спортсмени на жодній з Олімпіад не піднімалися на п’єдестал більше двох разів. У Сочі цю умовну висоту перевершити теж не вдалося, водночас, на думку керівника відділу зимових видів спорту Міністерства молоді та спорту Даніля Амірханова, на ХХІІ «білих» Іграх наша команда виступила дуже добре, адже, крім біатлонного спринту, здобуто іншу, дуже престижну медаль — естафетне «золото». «Це особливе досягнення українського зимового спорту, яке можна порівняти зі здобутком 1994 року, коли в Ліллехаммері Оксана Баюл виграла «золото» у фігурному катанні, а біатлоністка Валентина Цербе — бронзову нагороду», — каже в коментарі «УМ» Даніль Асхатович. Щоправда, цього разу всі українські медалі завойовані представниками одного виду спорту. Чому? «Немає умов для підготовки інших видів», — пояснює спеціаліст.

Амірханов називає «подвигом» сам факт участі наших спортсменів в Олімпіаді. «Це героїзм і повна заслуга спортсменів та їхніх тренерів, що вони подолали відбір і взагалі поїхали на Ігри, — каже очільник відділу зимових видів спорту профільного міністерства. — Це не вина фігуристів, лижників, саночників, що вони фінішують далеко від п’єдесталу. На жаль, в Україні просто немає належних умов для підготовки».

Як приклад Даніль Амірханов наводить виступ у Сочі єдиного представника України в шорт–треку — Софії Власової, яка встановила на дистанції 1000 м рекорд країни, хоча, в підсумку, подолати кваліфікацію не змогла. «Поруч із Софією бігли дуже сильні опонентки, одна з яких зрештою встановила олімпійський рекорд. Якби Софія потрапила до іншого забігу, то зі своїм результатом була б у ньому другою», — пояснює представник Мінмолодьспорту.

Що стосується саночників, які скаржилися на древність своїх моделей саней (казали, відставання в цьому плані від німців — майже 20 років!), то, за словами пана Амірханова, в Україні немає жодної санної траси. Спортсменам просто немає де кататися. Відтак для кращих держава організовує закордонні збори. Підготовку вони проходять у Німеччині, Норвегії та Австрії.

«Загалом, як можна вимагати якихось досягнень, якщо у державі відсутня необхідна спортивна інфраструктура? Скажімо, російські спортсмени мали ідеальні умови, тому й виграли медальний залік», — зазначає куратор українських «зимовиків».

Виняток — біатлонна збірна, у якої був максимальний режим сприяння з боку держави. Але, виявляється, це лише вершина айсберга. «Українські біатлонні школи не мають достатньої кількості лиж та зброї. Тренери, які отримують мізерні зарплати, просто бідують. Для початку варто вирішити соціальні питання, а потім вимагати результат», — наголошує Даніль Асхатович.

Зайвим підтвердженням сказаного є новина про те, що юніорська збірна України з біатлону не братиме участі в чемпіонаті світу, який 28 лютого стартує в США. «Вилітати потрібно у вівторок, а в нас сьогодні немає нормального фінансування. У казначействі зараз немає грошей. А їхати в Америку за свої ніхто не буде. Занадто дороге задоволення. Якби це було в Європі, то, можливо, сіли б в автобус і поїхали», — сказав у коментарі каналу Xsport президент ФБУ Володимир Бринзак.

У свою чергу Даніль Амірханов звертає увагу на фігурне катання, адже він є першим віце–президентом профільної федерації і як ніхто інший розуміє складність усієї ситуації в цьому виді. Коли вболівальники називають «провалом» виступи українських фігуристів у Сочі, Даніль Асхатович не стримує емоцій. Нагадаємо, що в особистих змаганнях жінок–одиночниць, спортивних та танцювальних пар представники України через низькі результати обмежилися лише короткою програмою та місцями в кінці фінального протоколу, і це за умови, що Наталя Попова й дует танцюристів Шивон Хікін–Кенеді/Дмитро Дунь тренуються у США.

«В Україні відсутня конкуренція серед фігуристів. Тому до збірної потрапляють спортсмени, які мають найкращі умови підготовки. Але, на жаль, вони не завжди є конкурентоспроможними», — свідчить перший віце–президент ФФКУ.

Щодо прокату Якова Годорожі — єдиного з українців, кому вдалося в Сочі вийти до другого етапу змагань і продемонструвати свою довільну програму, то один із керівників федерації наголошує: цей спортсмен через брак льоду в Києві тренується лише пару годин на день, але старається й прогресує. Водночас слід пам’ятати, що Україна була однією з десяти збірних, яка змагалася в командному турнірі фігуристів у Сочі. «Стати дев’ятою збірною поміж 54 країн, які є членами ІСУ, — вважаю це вагомим здобутком», — каже пан Амірханов.