Гроші не просто так

25.02.2014
Привид дефолту, про який раніше говорили тільки скептики, нині, коли з’ясувалася не підмальована, а реальна картина із державними фінансами, набуває цілком зримих обрисів. І ці обриси всерйоз налякали не лише наших співвітчизників, а й найближчих сусідів: «Титанік» із написом «Україна» на борту може «потопити» економіки центральноєвропейських держав та навіть спричинити повномасштабну соціально–економічну кризу в регіоні. Відтак порятунок нашої держави для Європи — це вже справа не гуманітарної допомоги революційному Києву, а й заходи власної безпеки.

Москва: «Новій владі — не позичати!»

Рейтингова агенція «Стандарт енд Пурз» знизила рейтинг для України на одну поділку — із «ССС+» до «ССС». Це на вісім ступенів нижче від інвестиційної категорії. Це вже друге зниження нашого суверенного рейтингу за цей рік — перше, як відомо, було в січні! Від дефолтного рівня нас відділяють лише дві сходинки. За підрахунками аналітиків, обсяг міжнародних резервів України скоротився із 20,4 млрд. доларів у грудні до 17,8 млрд. на кінець січня. Натомість лише погашення та обслуговування валютного боргу цьогоріч становитиме 13 млрд. доларів. Плюс щомісячна оплата за газ, яка традиційно є маленьким подвигом українського уряду.

Тож, за словами економіста Володимира Ланового, вже через два тижні влада не зможе заплатити пенсії і зарплати бюджетникам. «Попередня влада могла би, звичайно, запустити друкарський верстат, але нині за цими процесами буде значно суворіший контроль», — каже «УМ» Володимир Лановий. Вихід єдиний — позичати!

Два мільярди доларів російського кредиту вже були майже у кишені — Ірландська фондова біржа 17 лютого оголосила лістинг українських євробондів на цю суму із купоном 5%, але вже у п’ятницю ввечері скасувала цей крок. Росія, як відомо, сказала, що відтерміновує купівлю наших євробондів — до завершення формування нового уряду. Експерти, втім, стверджують, що сподіватися нині на російські гроші марно. «Це був головним чином політичний кредит, який Москва надавала для підтримки попередньої влади», — каже Володимир Лановий.

Замість північного сусіда фінансову руку дружби Києву готова простягнути Європа. «Цей кредит буде суттєво більшим за російський», — сказав Лановий. Про першу суму — 20 млрд. євро кредиту від Єврокомісії — заявив голова комітету із закордонних справ Європейського парламенту Елмар Брок. «Цю суму нададуть для проведення реформ, і її можна буде запропонувати негайно, для запобігання дефолту», — сказав Брок.

Готова вливати у революційний Київ і Великобританія. Міністр фінансів цієї країни Джордж Осборн зробив заяву в Сингапурі, де відбувалося засідання «фінансової двадцятки»: «Допомогу надамо у вигляді довготермінової позики. Це буде вигідне вкладення: українці продемонстрували готовність нарощувати зв’язки із Європою, я думаю, цьому треба сприяти». Підтвердив готовність надати допомогу і голова американського казначейства Джейкоб Лью — якщо у країні сформують «технократичний уряд». Тобто такий, що проводитиме реформи. За словами Ланового, європейські кошти — на відміну від російського кредиту — нам дадуть під доволі жорсткі антикорупційні умови: прозоре використання, конкурентні засади тощо.

З Європи і з–під матраца

Скільки грошей треба Україні для повного щастя — питання не риторичне. Вчора Міністерство фінансів, ще те саме, «Сімейне», під керівництвом Юрія Колобова, але вже під контролем нового спікера Турчинова, назвало першу цифру — 35 млрд. доларів. Саме у цю цифру вимірюється плановий обсяг макроекономічної допомоги на найближчі два роки. Мінфін запропонував найближчим часом провести донорську конференцію за участю Євросоюзу, США, МВФ, інших країн і міжнародних фінансових організацій, аби вийти на цю суму. Експерти, втім, ставляться до подібних підрахунків скептично.

«Подібні цифри надзвичайно умовні, — каже Володимир Лановий. — Якщо дати чиновникам змогу рахувати, то їм і 40, і 45 мільярдів буде мало: вони знайдуть, куди «притулити» гроші». На думку економіста, головне завдання нинішнього дня — проводити реформи. «Треба змінити економічну модель, розвивати підприємства, конкуренцію, кредитування», — пояснює експерт. За його словами, держава має величезний внутрішній потенціал для кредитування, який не могла задіяти в умовах тотальної корупції минулої влади. «Населення зберігає 22 млрд. доларів у банках і 60 млрд. доларів на руках», — пояснив Лановий. Друга цифра є удвічі більшою від того, що пропонує нині Європа, і у чотири рази суттєвішою від вчорашньої пропозиції Росії.

Як вважають аналітики, головна цінність європейських кредитів саме у тому, що їх надаватимуть «в обмін» на реформи.

А ТИМ ЧАСОМ...

Долар/гривня: нові горизонти

До закриття вчорашніх торгів на Міжбанківській біржі за один американський долар давали 9,32—9,36 гривнi. Євро коштує 12,36—12,64 грн. Таким чином, падіння української національної валюти побило черговий рекорд. «Якщо рейтинги України продовжать падіння, то на позицію гривні це може вплинути над­звичайно негативно», — стверджує старший аналітик «Альпарі» Анна Бодрова. Курс гривні не зупиниться на рівні 9,50 гривнi за долар, а впаде до 10 гривень, а до середини літа — навіть до 10,3 грн.

Утім експерти не радять сьогодні забирати кошти із банків. «Всі ми перебуваємо в одному човні — і населення, і бізнес, — сказав керівник аналітичного центру «Форекс–Клуб» Микола Івченко. — Якщо вкладники масово розриватимуть депозитні угоди, можуть виникнути проблеми із ліквідністю банківської системи. І у цьому випадку девальвація може суттєво посилитися. Якщо ви не плануєте великих покупок, то не варто забирати вклади з банку: ситуація рано чи пізно стабілізується. Це питання часу».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>