«У вас ніч на пограбування. Беріть все, що хочете»

19–го лютого ввечері з боку Європейської площі по вулиці Трьохсвятительській піднімається чоловік. Замурзані сажею молоденькі ВВ–шники зі щитами розступаються. На чоловікові немає лиця, в очах сум і розпач. Питаю, яка там атмосфера, що бачив. Незнайомець із Європейської виявляється працівником Музею історії Києва, що розташований на четвертому і п’ятому поверхах в Українському домі. Каже, що картина жахлива, вся будівля, в тому числі й музей, повністю розграбовані, вибиті двері, розтрощені бухгалтерія, кабінети, музейні фонди.

«На даний момент всередині десятки чоловіків у військовій формі. Готують нічліг. Хто буде спати, важко сказати. Може, «Беркут», а може, «тітушки». Коли вони захопили Український дім, їм сказали: «У вас ніч на пограбування. Беріть все, що хочете». От вони й поводилися відповідним чином. Розграбовані експонати, бухгалтерія музею зі всіма документами, наші особисті речі. Нижні поверхи, де були активісти Майдану, вщент розтрощені. Страшно там пройтися», — розповідає музейник.

У вівторок він, як і всі його колеги, працював у музеї, їхній спокій і недоторканність фондів охороняли «афганці». Хлопці з «Самооборони Майдану» на поверхи з експонатами не пропускали нікого зайвого, лише працівників із посвідченнями. А поруч, на нижніх поверхах Укрдому, відпочивали, їли, слухали лекції провідних інтелектуалів, читали книжки в розкішній багатій бібліотеці, зібраній людьми, і грали в театр активісти Майдану. З 26 січня по 18 лютого Український дім вперше за довгий час став народним. До того у будівлі приймали силовиків. У ніч з 26–го на 27 січня будівлю було звільнено від загону МВС. Музейники, починаючи з кінця листопада, щодня приходили на роботу, але їх не завжди пускали всередину. «Буває, прийдемо, а нам при вході в Український дім кажуть, що не можна, є наказ не пускати. Коли в будівлю прийшли активісти Майдану, ми зраділи, бо нарешті отримали можливість перевірити, в якому стані експонати. Пошкоджених не виявили», — додає чоловік. Але тут «Беркуту» дозволили вигнати активістів Майдану з Укрдому і влаштувати свій порядок.

Під час евакуації майданівці майже нічого з собою не взяли. В Укрдомі залишилися теплий одяг, їжа, спальні мішки, килимки, техніка, ящики, наповнені книгами, які бібліотека Майдану планувала порозвозити по сільських бібліотеках. Волонтерка з бібліотеки Влада Осьмак повідомила, що «рiшення про евакуацiю було ухвалено швидко. Можливостi й часу скликати волонтерiв, аби спакувати і винести книжки, не було. Ми змушенi були залишити все — повнi книг шафи, кiлька десяткiв коробок, уже запакованих для вiдправки у регiони. Винесли з собою лише нашi печатки і кiлька книжок, аби передати в Музей iсторii Києва...»

Музейники останніми покинули приміщення, дочекавшись командира силовиків. «Близько п’ятої вечора працівники музею були евакуйовані, дирекція ж залишалася приблизно до шостої години. Покидаючи будівлю, комендант Українського дому Юрій Левченко піднявся з дирекцією Музею історії Києва на четвертий та п’ятий поверхи, показавши, що всі музейні приміщення закриті й стоять на сигналізації. Перед тим як поїхати, дирекція дочекалася керівництва силовиків, для того щоб попередити їх про те, що в будівлі знаходяться музейні фонди», — розповідає Ольга Друг, завідуюча відділом «Київ другої половини XVII—початку XX століття».

За словами головного хранителя музею Людмили Сургай, в 00:00 у приміщенні спрацювала сигналізація, і вона, згідно з інструкціями, повідомила про це в міліцію. Виклик було прийнято, однак на місце подій ніхто не приїхав. Також хранитель підтвердила, що за кілька годин до того фонди та музейні приміщення були неушкодженими.

Вночі, трохи за північ, з 18 на 19 лютого «УМ» бачила у вікнах Укрдому людей, які нишпорили по поверхах за здобиччю. З Володимирської гірки було видно, що особи були без шоломів, у чорних куртках. Ніхто, крім «Беркута» та їхніх побратимів — «тітушок», не мав доступу до будівлі. Мабуть, саме вони й добралися до Музею історії Києва. Вранці 19 лютого співробітники музею виявили розгромлене фондосховище.

«Перше, що ми побачили, потрапивши в одне з фондосховищ, — ікону XVII століття «Святі Апостоли», яка стояла на підлозі, замотана в парчеве плаття міщанки тієї ж епохи, — повідомила Ольга Друг. — Поруч лежали осколки скульптури хлопчика,.. яка датується першою половиною XIX століття».

Серед імовірно зниклих експонатів — скульптура XVII сторіччя, яка зображає Катерину II. На підлозі фондосховища лежать уламки астрономічного приладу Ертеля (1825 рік). Порцеляновий посуд XVII століття чи то вкрадено, чи розбито, пише портал ART Ukraine.

Старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук Евеліна Кравченко повідомила, що «відкрито ящики з колекціями... зникли картини. Украдено техніку, особисті речі, розгромлено наукові відділи. Двері вибивали ногами, залишилися відбитки підошов черевиків».

«Частину (украдених з фондів) речей було розбито на сходах і поверсі, мабуть, випали з чогось при виносі, — уточнила науковець. — Загубили по дорозі щойно відреставровану китайську ширму в упаковці, іще щось. Зникли ключі від двох фондів».

«Співробітники музею кажуть, що до них на поверх постійно піднімається міліція, при цьому нагадуючи жінкам, що вони підтримали Майдан», — наголошує науковець. За словами Кравченко, охорони у музею немає, оскільки Мінкульт не виділив на це кошти.

Наразі працівники музею інвентаризують майно у фондосховищі, щоб скласти список зниклих експонатів.