Захоплення заручника «Беркутом». (Рейтер.)
Позавчора найбільше полонених було на вулиці Липській, де протестувальники закидали коктейлями Молотова, а потім штурмували будівлю, в якій розташовано офіс Партії регіонів. Із повідомлень журналістів–очевидців та окремих нардепів від опозиції, учасники акції протесту захопили на початку штурму щонайменше п’ятьох співробітників міліції.
Як повідомляє «Інтерфакс–Україна», захоплених міліціонерів періодично проводили під руки по вулиці Інститутській у бік майдану Незалежності бійці «самооборони», рятуючи їх від можливого людського самосуду. Правоохоронці (переважно строковики Внутрішніх військ) були в порваному одязі, без головних уборів, на обличчях було видно кров.
Як повідомлялося на сторінці ВО «Майдан» у соціальних мережах, першими в полон потрапили правоохоронці, «яких під час сутички кинули напризволяще їхні колеги». Євромайданівці стверджують, що міліціонерів доставили до Будинку профспілок, де їм було надано необхідну медичну допомогу. Так, одному з бійців ВВ, пораненому на вулиці Шовковичній, допомогу надали саме медики Євромайдану, які не дали протестувальникам підійти до пораненого.
Позавчора після порушеного перемир’я влада відновила рахунок затриманих протестувальників лише після обіду. Перших мітингувальників так само затримали на вулиці Липській, коли бійці «Беркута» перейшли у наступ, запекло звільняючи «регіональний» офіс за допомогою рушниць iз гумовими кулями. Разом із «беркутами» у контратаці, жорсткому розгоні та затриманні протестувальників на розі вулиць Інститутської та Шовковичної брали участь і «тітушки» із залізними трубами.
Так само спецпризначенці та «тітушки» під час контрнаступу затримували у вівторок людей і поблизу Верховної Ради у Маріїнському парку та в районі станції метро «Арсенальна».
Утім дісталося і «тітушкам», яких також вдалося затримати євромайданцівцям у районі Маріїнки. «Отримали на горіхи» і члени Харківської громадської організації «Оплот», які раніше погрожували розігнати Євромайдан, а за необхідності готові були навіть убивати протестувальників. «Оплотівці» в сірих розпізнавальних балаклавах тримали оборону на вулиці Грушевського, але перша ж атака бійців «Самооборони Майдану» розігнала хвальковитих спортсменів, звиклих до розважальних боїв без правил у клітці. Багатьох «оплотівців» із закривавленими головами затримали «самооборонiвцi», які фактично врятували цих самовпевнених «тітушок» від людського самосуду. У затриманих було знайдено при обшуку травматичні пістолети, подрібнені цвяхи, вибухові пакети тощо.
На всі спроби «УМ» з’ясувати кількість затриманих протестувальників у прес–службі МВС спочатку радили написати офіційний запит. Лише вчора о десятій ранку МВС повідомило про 59 активістів, затриманих під час сутичок iз міліцією. Ці цифри збігаються з даними організації Євромайдан SOS, яка також оприлюднила прізвища арештованих. Під міліцейським конвоєм перебували й поранені активісти в столичних лікарнях, зокрема у Лікарні швидкої допомоги на Братиславській.
Але у полон потрапляли і бійці «Беркута» та Внутрішніх військ під час численних нічних штурмів барикад Євромайдану. Як правило, полонених одразу відводили на сцену, з якої нардеп від «Батьківщини» Олександр Турчинов закликав не бити захоплених силовиків, бо «з полоненими слід поводитись із гідністю».
Показовий приклад: один із затриманих лейтенантів ВВ пояснив активістам зі сцени, що потрапив на барикади, намагаючись витягнути з вогню свого солдата. «Зрозумійте, що він теж солдат!» — сказали протестувальникам бійці «Самооборони» і повели лейтенанта до медпункту. Після цього його відпустили до госпіталя.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
