Смерть на передовій

19.02.2014

Майданівська територія медиків та їхніх пацієнтів суттєво розширилася після вчорашніх кривавих подій. Ранених і травмованих приймали і старі, і нові пункти допомоги. На третій поверх Будинку профспілок, де розташований медпункт, учора вранці майже нікого не пускали. Медиків не вистачало, вони ледь встигали переодягатися і бігти до постраждалих.

«Ситуація вкрай тяжка, такої кількості людей за такий короткий проміжок часу в нас іще не було, дуже багато людей із черепно–мозковими травмами, одному хлопцеві вже ампутували кисть, ще в одного серйозна черепно–мозкова травма», — розповів «УМ» заступник керівника медичної служби Майдану Андрій Гук. Серед основних травм — серйозні травматичні пошкодження кінцівок і травми голови, вибиті очі. Як повідомив пан Андрій, поранення, в основному, від світлошумових гранат i гумових куль.

Поранений Володимир, ноги якому вранці прострелили гумовими кулями, чекаючи допомоги від медиків, розповів «УМ», що карети швидкої медичної допомоги, які були о 12–й на вулиці Шовковичній, не встигали забирати всіх постраждалих. «Мені важко було визначити, скільки поранених, але їх справді багато. Ви розумієте, що це вже натуральна війна, граната не обирає, в кого потрапляти», — каже Володимир.

Недалеко від нього — чоловік років п’ятдесяти, він перелякано слухає лікаря. Його синові в ноги потрапила шумова граната, і лікарі впродовж години його оперували. «У сина травма ноги — осколкове поранення, у Будинку профспілок йому зробили операцію, і зараз ми веземо його додому. В лікарню в жодному разі звертатися не будемо, бо звернутися туди — означає свідомо сісти у в’язницю» — розповідає пан Микола.

Постраждалий Владислав розповідає, що силовики стріляли і кидали світлошумові гранати в людей із житлового будинку (вул. Інститутська, 17/5). «Зрозуміло, що вони заздалегідь готувалися до цього. І до гранат вони прикріплювали різні металеві знаряддя, щоб зачепити більше людей», — коментує хлопчина. У журналістів та очевидців подій справді є фото снайперів, які перебували на будинках навколо урядового кварталу.

Проте у Профспілках ситуація була ще не настільки критичною, адже в Жовтневому палаці зафіксовано ще більше поранених, повідомила працівниця медичної служби Ольга. «На 13–ту годину до нас прибуло близько сорока людей», — сказала вона. Головний лікар Жовтневого не зміг надати коментар щодо поранень, зазначивши, що поки немає точних даних і дуже багато роботи: «У нас найбільший потік постраждалих, які надходять з урядового кварталу».

Ще один медпункт спонтанно виник у захопленому опозицією Будинку офіцерів. Як повідомляють «УМ» лікарі медпункту, найбільше поранених — iз рваними ранами, отриманими в результаті вибухів шумових гранат. Люди звертаються з гематомами та ушкодженнями від гумових куль. П’ятьох осіб доправлено до лікарні. Серед постраждалих — традиційно, на жаль, і представники преси. Вже вдруге на Майдані зазнав травм фотокореспондент інформагентства «Рейтер» Гліб Гаранич — у нього на грудях розірвалася світлошумова граната. Врятувало Гаранича те, що він був одягнутий у бронежилет .

Двох поранених біля Верховної Ради депутати від опозиції принесли з вулиці Інститутської в медпункт парламенту. Народний депутат від ВО «Батьківщина» Степан Кубів каже, що силовики пробували добити жертв молотками. Хлопці відмовилися їхати в лікарню, оскільки звідти, на їхнє переконання, потраплять просто до міліції.

Наголосимо: всі ці випадки зафіксовано до першої години вчорашнього дня.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>