Такого Верховна Рада ще не знала (бо безкровна спроба штурму у 2004–му не рахується). Учора зранку маніфестанти–опозиціонери спробували впритул підійти до будівлі парламенту, а оскільки всі підходи до Грушевського, 5 уже два місяці перекриті «Беркутом», спалах сутичок був неминучим. Тиснув опозиційний «фронт» і в будівлі ВР — подейкували, що спікер Володимир Рибак перебував у передінфарктному стані. Втім ініційовані опозицією питання до порядку денного він так і не вніс. «Регіонали» потікали з Ради, відчувши загрозу реальної розправи...
Переговори з Рибаком ідуть «як мокре горить»
У таких умовах 18 лютого засідання Верховної Ради так і не розпочалося — опозиція блокувала президію. В «України молодої» зірвалося інтерв’ю з представником Президента в парламенті Юрієм Мірошниченком. За повідомленнями опозиційних депутатів Володимира Ар’єва, Ірини Геращенко та Лесі Оробець, члени фракції Партії регіонів першими покинули залу засідань. Їхній приклад спробували наслідувати комуністи, але частину «червоної» фракції опозиціонери заблокували в сесійній залі. «Симоненко тут просто таки крос здавав», — іронізує Геращенко, чиї соратники вирішили, що безпечніше не пускати комуністів «голосувати десь по туалетах».
Що стосується «регіоналів», то їх опозиція закликала повернутися й «вирішити важливі для суспільства» питання.
А таким питанням на сьогодні є передусім Конституція. Хоч і зазначав спікер ВР Володимир Рибак напередодні, що антивладні фракції не зареєстрували жодного законопроекту щодо конституційних змін, він, схоже, вводив усіх в оману. За словами Лесі Оробець, у вівторок зранку Голову парламенту було неможливо «загітувати» за реєстрацію таких проектів. Саме через відмову влади реєструвати опозиційні проекти опозиція й блокувала президію. «Із Рибаком усе без змін. Переговори йдуть, як мокре горить», — зазначила депутатка від «Батьківщини».
Завісу таємниці над непоступливістю спікера підняла інша депутатка — позафракційна екс–«регіоналка» Інна Богословська. За її словами, весь ранок Рибак ніяк не міг додзвонитися до Президента Януковича, а відтак оголосив про погіршення здоров’я. Йому викликали «швидку», бо у спікера — гіпертоничний криз та «величезний тиск», повідомила Богословська. «Його підставляють. Це людина, яка розуміє, що відповідає за долю країни зараз, а нічого зробити не може, не має сил, тому що він повинен піти на своє власне рішення. А він чекає рішення від Президента», — пояснила Інна Германівна.
А пристрасті у Раді тим часом розпалювалися. «Свободівка» Ірина Фаріон побилася з «регіоналом» Юрієм Самойленком, опозиціонери потовклися з комуністами. Ті, хто в першій половині дня лишався під «куполом», обіцяли не розходитись до переможного кінця. Та й розходитися було проблематично: біля всіх виходів із приміщень ВР вирувала справжня вулична війна, двері самої Ради закрили зсередини. Тікати можна було підземними тунелями через Кабмін або адміністрацію Президента. За словами депутата Олександра Бригинця, найбільше за все «регіонали» переймалися тим, як добиратимуться з Ради додому.
Півгодини на Конституцію і ще два дні на Прем’єра?
Проект постанови щодо повернення Конституції 2004 року в Раді таки зареєстрували. Акт отримав номер 4154. Можливо, якби не тиск вулиці, Рибак так би й не побачив відповідних документів. На сайті ВР така постанова, щоправда, станом на 17:00 була відсутня, однак сумніватися в її існуванні не доводиться.
Агенція «Ліга–бізнесінформ» оприлюднила цей документ — на ньому стоять підписи всіх лідерів опозиційних фракцій. Віце–спікер ВР від «Свободи» Руслан Кошулинський особисто віддав доручення щодо реєстрації постанови, повідомляє джерело у ВО «Свобода». Тобто її появу не можна вважати результатом домовленостей між владою та опозицією.
У проекті Конституції, яку пропонується запровадити цією постановою, йдеться про те, що наступні вибори ВР відбудуться не раніше жовтня 2017–го. Це на замітку «регіоналам»: якщо ті проявлять поступливість і підтримають документ, дострокових
виборів їм боятися не слід. А саме перевиборами лякає свою фракцію Президент Янукович.
Отож, постанова є, і приймати її слід негайно, вважає лідер «Свободи» Олег Тягнибок. «Півгодини часу має влада для того, щоб якнайшвидше вирішити і поставити питання по конституційній реформі на голосування», — сказав він, поклавши відповідальність за силове протистояння на владу, котра безкінечними зволіканнями його й спровокувала.
Прикметно, що приблизно в цей самий час фракція ПР породила ідею створення комісії, яка б займалася конституційною проблемою. «Якби така комісія існувала, ми би вже напрацювали текст змін і могли сьогодні голосувати», — сказав «регіонал» Олег Царьов. За його словами, ранкове засідання фракції ПР відвідав голова АП Андрій Клюєв і говорив, зокрема, й про Конституцію.
Поки «регіонали» бавилися в комісії, керівник «УДАРу» Віталій Кличко долучив свій голос до заклику Тягнибока та попросив Януковича пришвидшити повернення Конституції–2004. «Звертаюся до Президента України: приберіть, будь ласка, «Беркут», внутрішні війська з вулиць і дайте команду парламенту — він повинен проголосувати», бо інакше температуру в суспільстві не збити ніяк, підкреслив Кличко. «Парламент повинен сформувати новий уряд, і ми як опозиція готові взяти відповідальність за його формування», — додав він.
Але до формування нового уряду ще як до неба. Якби не вчорашні бої під ВР — темою дня було б узгодження кандидата в прем’єри на рівні «Регіонів». Серед таких неофіційно називають Юрія Бойка, Анатолія Кінаха, Олену Лукаш, Сергія Арбузова, навіть знову Миколу Азарова. Призначення повноцінного глави уряду — начебто умова Росії, яка взамін погоджується придбати українські євробонди на суму 2 млрд. доларів. Але ще зранку було відомо, що керівники «Регіонів» перенесли визначення кандидата у прем’єри на четвер.
Як скоро завершиться бійня на підходах до парламенту, невідомо. Хоч як би тривіально це не звучало, зараз дуже багато чого залежить від Віктора Януковича. Тож має рацію Арсеній Яценюк, котрий вважає, що Президенту варто повернути свою фракцію до парламенту і розв’язати кризу. Бо інакше, як написав учора екс–речник СБУ Станіслав Речинський, опозиції залишається або перемогти на вулицях, або готуватись до надзвичайного стану.