Кому — перемога, а кому — булька

У київській книгарні «Є» відбулася церемонія нагородження переможців книжкової премії «ЛітАкцент року–2013», яку вважають однією найкритичніших з усіх літературних відзнак, що існують в Українi. Рiч у тiм, що поряд із номінаціями «Проза», «Есеїстика й літературознавство» та «Поезія і проза для дітей» фігурує також антиномінація «Золота Булька», яка спонукає авторів писати краще.

Упродовж року всім критикам, що пишуть для «Літакценту», пропонується віддавати свої голоси за найкращі та найгірші твори українських авторів, які вийшли друком у світ у 2013–му. Усього проголосувало 39 із близько 140 активних авторів порталу.

Уперше за шість років існування премії нагороду за найкращий прозовий твір так ніхто і не отримав. Оглядач «Літакценту» Тетяна Трофименко зізналася, що у відсутності більшості голосів за номінацію «Проза» немає нічого дивного, адже серед свіжих творів немає жодної книжки, яку б хотілося запропонувати прочитати «своїм знайомим, не кажучи про всю Україну». «Немає цього року книжки, якій можна було б віддати перше місце. Мені здається, що у такий спосіб ми демократизувалися та вийшли на якісно новий рівень у літературній критиці і в усвідомленні стану нашої художньої літератури», — пояснила Трофименко.

У номінації «Поезія» нагороду отримав 23–річний студент Могилянки Мирослав Лаюк за збірку «Осоте» («Смолоскип»). Найкращою дитячою книжкою вибрали «Хто зробить сніг» Мар’яни та Тараса Прохаськiв («Видавництво Старого Лева»). Письменник Степан Процюк на цю тему не без іронії додав, що Тарас Прохасько міг би видавати порожні сторінки — і все одно всі нагороди були б його. У минулому році Тарас став лауреатом відразу двох премій — імені Шевельова та «Книги року BBC».

У номінації «Есеїстика та літературознавство» безперечним лідером став Михайло Бриних за обидві свої «Хрестоматії доктора Падлючча». Їх також номінували на «Золоту Бульку», однак антипремію письменник так і не отримав. Хоча, як каже сам Бриних, на цю нагороду він розраховував у першу чергу. «Я найкращий кандидат на «Золоту Бульку» і обов’язково намагатимусь написати і видати твір, що міг би гідно поборотися в цій номінації», — зазначив Бриних.

«Золота Булька» дісталася книзі з номінації «Проза» — «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» Наталки Сняданко. Письменниця, до речі, на нагородження не приїхала. Літературознавець Ростислав Семків стверджує, що більшість книг, що виходять в Україні, цілком можуть претендувати на цю нагороду, бо від «більшості авторів чекаєш кращого». «В літературі є такий тип письма «Я–історія». Так от, у нас замість нього — «Я–печалька». Своєрідний жанр, коли автор від свого імені розповідає про важкі переживання свого внутрішнього світу. І другий жанр — «Жмуток зів’ялих приколів», — вважає Семків.