Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У музеї Пушкіна в Москві знаменитого Давида Мікеланджело висотою 5,5 метра після рекомендацій чиновників доведеться з думкою про дітей або прибрати, або вдягти.
На жаль, це не фантазія уперемішку з анекдотами про велику Росію і підступно–спокусливий загниваючий Захід. У 2015 році саме так можуть виглядати екскурсії у музеях Росії.
Учені з 20 провідних російських інститутів, поважні експерти Роскомнагляду (Федеральної служби з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій) розробили «методичні рекомендації з експонування творів мистецтва з урахуванням вікового маркування». Згідно з документом, будуть розроблені рекомендації з ознайомлення дітей з об’єктами сучасного мистецтва. Передбачається видання монографії «Обережно! Мистецтво!» об’ємом близько 800 тисяч знаків. Новий документ є додатком до Концепції інформаційної безпеки дітей.
Нині чинний в Росії закон «Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров’ю та розвитку» не поширюється на «інформаційну продукцію, що має значну історичну, художню або іншу культурну цінність для суспільства». Раніше Роскомнагляд заявляв, що не заборонятимуть для дитячого перегляду «дорослі» твори мистецтва. Проте цього року чиновники почали розробку рекомендацій з експонування творів сучасного мистецтва з урахуванням віку глядачів. Ці рекомендації адресовані працівникам музеїв, вчителям, вихователям і батькам.
Президент Музею ім. Пушкіна Ірина Антонова у коментарі газеті «Известия» зізналася, що їй складно сказати, що Роскомнагляд мав на увазі. «Небезпечними для дітей можуть бути антилюдяні твори. До небезпечних може бути віднесена і порнографія. Однак такі речі, як правило, з поняття «мистецтво» випадають, — пояснює Ірина Антонова. — Я багато їжджу по світу, але ні у великих, ні в маленьких музеях не бачила спеціалізованих залів». Що музей робитиме з оголеними натурами і чи можна буде їх показувати дітям наступного року, пані Ірина не знає.
У Роскомнагляді на низку скандальних статей у російській періодиці відреагували прес–релізом, звинувативши деякi ЗМІ в «маніпуляції суспільною думкою». «Мета документа, — йдеться у повідомленні на офіційному сайті Роскомнагляду, — вироблення стратегічного науково обґрунтованого підходу до проблеми захисту дітей від негативної інформації, поширюваної в медіа–середовищі. Концепцію слід сприймати як масштабне науково–аналітичне дослідження широкого спектра психологічних, культурологічних і юридичних питань, пов’язаних із впливом сучасних медіа на формування особистості дітей і підлітків».
Роскомнагляд планує завершити роботу над рекомендаціями до 2015 року. Експерти нібито не мають наміру прикривати у музеях оголену натуру. Але і від розмежування «шкідливого» мистецтва для дітей і «корисного» чиновники наразі не думають відмовлятися.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>